Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-385/2008р.
Головуючий у першій інстанції Нестерук В.В.
Категорія 2 6
Доповідач у апеляційній інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2008 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Єфімової В.О.,
при секретарі - Зуєвої 0.0.,
за участю відповідачки ОСОБА_1., її представника
ОСОБА_2., представника позивачки ОСОБА_3 -
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 05 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Н частку спадщини та усунення перешкод у її користуванні, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину та усунення перешкод у її користуванні. Вимоги мотивовані тим, що вона як дочка спадкодавця ОСОБА_4 , отже спадкоємець по закону першої черги, та враховуючи спадкові права двох інших дітей спадкодавця, а саме ОСОБА_5. та ОСОБА_6 має право на 1/3 частину квартира АДРЕСА_1 яка на момент відкриття спадщини була особистою приватною власністю спадкодавця ОСОБА_4
У жовтні 2006 року відповідачка по первинному позову ОСОБА_1 звернулася до суду зі зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ч частку спадщини та усунення перешкод у її користуванні. Вимоги мотивовані тим, що Ч частина спірної квартири була набута нею у період шлюбу зі спадкодавцем, є її приватною власністю, а тому не підлягає включенню до складу спадкового майна.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 05 грудня 2007 року позов ОСОБА_3 задоволений у повному об'ємі. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якої ставить питання про скасування
рішення суду, як постановленого з порушенням норм процесуального права. Вказує, що обставини, маючі значення для справи, які суд вважає встановленими, є недоведеними, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 була при житті спадкодавця його приватною власністю, а також з того, що на час звернення до суду зі зустрічним позовом відповідачка втратила своє право звернення до суду з позовом про розподіл спільної сумісної власності подружжя.
З такими висновками суду погоджується судова колегія.
Судом правильно встановлено, що спірна кооперативна квартира була отримана спадкодавцем у 1973 року до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1, у тому ж році були виплачені паєві внески за цю квартиру у повному об'ємі.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вони з її колишнім чоловіком після укладення шлюбу у 197 6 році домовились спільно сплачувати пайові внески за спірну квартиру і цієї домовленості дотримувалися до липня 1983 року, а саме до виплати пайових внесків у повному об'ємі, не можуть бути прийняти колегію суддів як обґрунтовані через те, що при розгляді справи ні у суді першої інстанції ні у апеляційному суді відповідачкою так і не були надані належні докази - фінансові документи, підтверджуючи цей факт.
До того ж попередній власник цієї квартири ОСОБА_7, у судовому засіданні свідчила про те, що квартири яки підлягали обміну, були кооперативними, а тому, відповідно до порядку обміну кооперативними квартирами, і вона і померлий кожний виплатив у повному об'ємі паєві внески за квартиру, яка належала йому до здійснення обміну (арк.с. 97-98).
Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про втрату відповідачкою права звертатися до суду з вимогами про визнання за нею права власності на Ч. частку спільної сумісної власності подружжя.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до цього висновку через те, що як вбачається з довідки (арк.с. 12)18 жовтня 2000 року був розірваний шлюб між відповідачкою та спадкодавцем ОСОБА_4 У 2002 році відповідачка звернулася до суду з позовом до свого колишнього чоловіка про розділ майна, але за її заявою про відмову від позову провадження по справі було закрито. А після цього ОСОБА_1 більш не зверталася до суду з позовом про розподіл спільної сумісної власності подружжя у трьохрічний строк після розірвання шлюбу.
Крім того, ОСОБА_1 у засіданні судової колегії пояснила, що в період шлюбу з ОСОБА_4, вони придбали трьохкімнатну квартиру, яка після розлучення залишилася у її власності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та є необґрунтованими. Відповідачка у відповідності до ст.60 ЦПК України не довела ті обставини на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм
матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до п.1 ст.308 ЦПК України підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 05 грудня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.