ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 лютого 2007 р.

№ 5/93

Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши касаційну скаргу

Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд”

на постанову

від 23.11.2006

Львівського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Рівненської області № 5/93

за позовом

Колективного підприємства “Володимирецький агропромбуд”

до	Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд”

про	визнання недійсною постанови Ради Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд” від 01.03.2006

за участю представників сторін:

-          позивача                                Бурми В.А.

-          відповідача                            Головатого В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.05.2006 (суддя С.Мельничук) задоволено позов Колективного підприємства “Володимирецький агропромбуд”, визнано недійсним п. 4.9 ст. 5.2 статуту Рівненської обласної виробничо-кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд”, визнано недійсною постанову Ради Рівненської обласної виробничо-кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд” від 01.03.2006 про виключення Колективного підприємства  “Володимирецький агропромбуд”  зі складу учасників асоціації.

Рішення мотивовано тим, що постанова Ради асоціації “Рівнеагробуд”  від 01.03.2006 є незаконною, оскільки суперечить вимогам ст. ст. 122 , 124 Господарського кодексу України, адже, вихід підприємства із складу державного (комунального) господарського об‘єднання здійснюється за рішенням вищого органу, що прийняв рішення про утворення об‘єднання, тобто, конференції. З тих самих причин пункт  4.9  ст. 5.2 статуту Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд” визнаний таким, що суперечить вимогам ст.122 та ч.2 ст.124 ГК України.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Мурської Х.В., Давид Л.Л.), здійснюючим апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргою відповідача, постановою від 23.11.2006 рішення у справі скасувала і прийняла нове рішення, яким позовні вимоги задовольнила.

Постанова у справі мотивована тим, що господарський суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 124 ГК України, якою регламентовано вихід підприємства із складу державного (комунального) господарського об'єднання, однак, відповідач таким об’єднанням у розумінні ч. 4 ст. 119 ГК України не є, а також, визнавши недійсним п. 4.9 ст. 5.2 статуту Рівненської обласної виробничо-кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд”, суд, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вийшов за межі позовних вимог без клопотання про це зацікавленої сторони.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірна постанова Ради асоціації від 01.03.2006 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 122 ГК України, згідно якої правом вирішення питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників із його складу наділений вищий орган управління господарського об'єднання, яким згідно статуту є конференція учасників асоціації, а постанови ради, які вимагають контролю з боку конференції, підлягають затвердженню нею, однак, постанова Ради асоціації від 01.03.2006, на час прийняття місцевим господарським судом рішення, не була затверджена вищим органом управління - конференцією в порядку передбаченому статутом, а, отже,  підлягає визнанню недійсною.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву “Рівнеагробуд” в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, провадження у справі припинити, оскільки вважає, що  суд апеляційної інстанції не взяв до уваги факт затвердження постанови Ради від 01.03.2006 рішенням 15-ї обласної Конференції від 23.06.2006 № З, яким КП “Володимирецький агропромбуд” виключено зі  складу  учасників асоціації.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що КП “Володимирецький агропромбуд” є учасником Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації “Рівнеагробуд”, створеної рішенням 12-ї обласної конференції асоціації “Рівнеагробуд” №4 від 14.11.2002, яким затверджено установчий договір та статут асоціації, зареєстровані розпорядженням міського голови м. Рівне 28.03.2003 № 793р.

Постановою Ради асоціації від 01.03.2006 № 4 Колективне підприємство “Володимирецький агропромбуд” вирішено виключити зі складу асоціації “Рівнеагробуд” за невиконання статутних обов’язків, втрату зв’язків з асоціацією, несплату платежів згідно рішення Ради асоціації від 27.02.2002.

На час прийняття спірної постанови Ради діяльність асоціації регулювалась статутом, затвердженим рішенням 12-ї обласної конференції асоціації “Рівнеагробуд” №4 від 14.11.2002, зареєстрованим розпорядженням міського голови м. Рівне 28.03.2003 № 793р., відповідно до п. 2 ст. 5 якого вищими органами є конференція учасників асоціації та рада, при цьому, до компетенції останньої згідно п. 4.9 ст. 5.2 належить розгляд питання про виключення учасників зі складу асоціації, разом з тим, як зазначено в п. 10 ст. 5.1 статуту, до виключної компетенції вищого органу –конференції –віднесено, серед інших, затвердження постанов ради, які вимагають контролю з боку конференції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції і суд апеляційної інстанції виходили з різних підстав, однак, дійшли одного висновку про суперечність спірної постанови Ради вимогам ч. 2 ст. 122 Господарського кодексу України.

Рішенням 15-ї обласної звітно-виборної Конференції асоціації “Рівнеагробуд” від 23.06.2006 №3 затверджена постанова Ради  №4  від 01.03.2006  та  підтверджено виключення КП “Володимирецький агропромбуд” зі складу учасників асоціації.

Отже, як вбачається з положень статуту і Рада і Конференція діяли в межах наданої компетенції, перша - розглянула питання і прийняла рішення про виключення учасника зі складу асоціації, а друга –затвердила це рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неправомірне застосування господарським судом першої інстанції до спірних правовідносин вимог ст. 124 ГК України та порушення ним приписів п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, а також вважає логічним посилання суду апеляційної інстанції на прийняття рішення Конференції від 23.06.2006 після розгляду справи в суді першої інстанції, однак, враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду, то за правилами ст. 101 ГПК України він зобов’язаний був розглянути справу повторно за наявними у справі і додатково поданими доказами, а внаслідок ухилення від здійснення своїх повноважень зазначене рішення Конференції залишилось без належної правової оцінки, що призвело до передчасного, тобто такого, що не ґрунтується на повно встановлених обставинах справи, висновку про підставність позовних вимог.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності  і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин, викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Однак, в порушення цих приписів і вимог ст. 84 ГПК України судами не встановлена наявність чи відсутність обставин, які входять до предмету доказування, зокрема, суперечність спірної постанови Ради як положенням статуту, так і вимогам закону, що було б достатньою підставою для такого висновку і правильного вирішення спору, адже, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на можливість затвердження рішень Ради, які підпадають під обов’язковий контроль з боку вищого органу асоціації, лише в послідуючому, тобто, наступною Конференцією, в зв’язку з чим залишилось не з’ясованим правне навантаження спірної постанови Ради, що існувала певний час (до скликання найближчої Конференції) без її затвердження.

Таким чином, не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є порушенням ч.1 ст.43 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України           

П О С Т А Н О В И В :

     Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 у справі № 5/93 господарського суду Рівненської області та рішення від 22.05.2006 у цій справі скасувати.

     Справу направити на новий розгляд до господарського суджу Рівненської області.

       Касаційну скаргу Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву “Рівнеагробуд” задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                                     Грейц К.В.

С у д д і                                                                                         Бакуліна С.В.

                                                                                                       

          

                                                                                                       Глос О.І.