ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р. | № 8/437-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Козир Т.П., Мележик Н.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ПП “Асоціація правового захисту” |
на постанову | від 18.12.2006 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 8/437-06 |
за позовом | ПП “Асоціація правового захисту” (надалі –Підприємство) |
до | ТОВ “Австрійські вікна” (надалі –Товариство) |
про | стягнення 272990,69 грн. |
за участю представників: |
від позивача | - не з’явились |
від відповідача | - Дорошенко С.М. |
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2006 р. Підприємство звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства 272990,69 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2006 р. (суддя Дубінін І.Ю.) з посиланням на ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України вжито заходи до забезпечення позову: накладено арешт на майно Товариства в сумі 272990,69 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 р. (судді: Білецька Л.М., Науменко І.М., Голяшкін О.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2006 р. скасовано, а справу передано для розгляду до місцевого господарського суду.
Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвала місцевого господарського суду про накладення арешту на майно Товариства згаданим вимогам не відповідає.
Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд не обґрунтував яким чином невжиття заходів щодо накладення арешту на майно Товариства може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, що є порушенням ст. ст. 66, 86 ГПК України.
За таких обставин, апеляційний господарський суд підставно скасував ухвалу та правомірно передав справу на розгляд місцевого господарського суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду, яка є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПП “Асоціація правового захисту” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 р. у справі № 8/437-06 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Т. Козир
Н. Мележик