Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

Справа № 22-5511/2010 Головуючий 1 інстанції: Паламарчук М.С.

Категорія: 57 Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА

09 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Белінської І.М.

суддів - Чорнобривець О.С., Гайсюка О.В.,

при секретарі - Зіновєвій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про визнання дій неправомірними та зобовязнання вчинити певні дїї,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання дій неправомірними та зобовязнання вчинити певні дії.

Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати його здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни з 1 січня 2006 року до 1 січня 2009 року.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов’язав здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням підвищення в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком та раніше виплаченої різниці, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд встановив, що позивач набув статусу дитини війни відповідно до ч.І ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі, визначеному ст.6 цього Закону .

Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується ст.46 Конституції України.

У 2008 році управління Пенсійного фонду не нараховувало позивачу кошти, передбачені ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що розмір підвищення до пенсії не може бути визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте з такими доводами погодитись не можна.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати % та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.

28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов’язав управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити позивачу зазначені кошти за період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008, виходячи з того, що рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенням Конституційного Суду України ? від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними і на 2009-2010 роки, оскільки її зміст не змінювався та розмір підвищення не коригувався, дія закону зупинена не була.

Також не можна погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни та відсутність порядку перерахування, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України № 1691- VI від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії відхилити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча: /

Судді: