Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

Справа № 22-8770/2010 Головуючий у 1 -й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 19 Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в

цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

ОСОБА_2 - головуючої,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4, при секретареві - Зінов’євій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Олександрійського міськрайсуду від 13 серпня 2010 року в цивільній справі за позовом комунального підприємства “Теплокомуненерго” до нього про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року комунальне підприємство “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про стягнення 4 643 грн.78 коп. заборгованості за отриману теплову енергію.

Посилалось на те, що відповідачі, які є співвласниками квартири №58 у багатоквартирному будинку №58 по вул.Садовій у м.Олександрії, яка обладнана централізованим опаленням, на протязі декількох років не сплачуюють кошти за отриману теплову енергію, внаслідок чого, станом на 1.01.2010 року, утворилась зазначена заборгованість.

Ухвалою Олександрійського міськрайсуду від 13.08.2010 року позовна заява в частині вимог до ОСОБА_7 залишена без розгляду на підставі п.5ч.1ст.207 ЦПК України ( у зв”язку із заявою позивача).

Рішенням того ж суду від 13.08. 2010 року позов до ОСОБА_6 задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 2321 грн.89коп. заборгованості за послуги з теплопостачання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції через недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм • матеріального права і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову КП “Теплокомуненерго” відмовити. Вказує на те, що суд не взяв до уваги той факт, що він не проживає у квартирі, до якої

позивачем постачалася теплова енергія для опалення, про що повідомив КП “Теплокомуненерго” письмово, а тому відповідно до п.бст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та п.1ст.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення він має право не сплачувати вартість житлово-комунальних послуг за час своєї відсутності. Крім того, між ним та позивачем не укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, що виключає можливість стягнення з нього у судовому порядку коштів в рахунок оплати цих послуг. Суд також не мотивував своє рішення про стягнення боргу лише з нього, у той час як співвласником квартири є також ОСОБА_7, його дочка, яка фактично проживає у цій квартирі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Олександрійського міськрайсуду від 13.08.2010 року - залишенню без змін з таких підстав.

Задовільняючи позов, суд повно та всебічно з”ясував обставини, що мають значення для справи, належно оцінив докази, надані сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень, правильно застосував норми матеріального права.

Так, заперечуюючи проти позову, відповідач посилався на те, що він не проживає у квартирі, до якої позивачем подається теплова енергія для її опалення у централізованому порядку, а тому має право не оплачувати ці послуги. Проте таке твердження є помилковим, оскільки відповідно до п.Зч.Іст.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім”ї ( у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі). Відповідач не заперечував, що такого відключення та опломбування здійснено не було, із заявою про відключення холодної та гарячої води до позивача не звертався.

З пояснень ОСОБА_6 вбачається, що між ним та іншим співвласником квартири — ОСОБА_7 існує спір щодо порядку користування квартирою, який не вирішено ні у добровільному, ні у судовому порядку. Проте, власне непроживання власника у належній йому квартирі не звільняє його від сплати послуг з централізованого опалення, зокрема, на що обгрунтовано вказав суд першої інстанції.

Правильним є і висновок суду про відсутність підстав для відмови в задоволенні позову через неукладеність між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення у письмовій формі, оскільки обов’язок укласти такий договір законом покладається як на споживача, так і на виконавця житлово-комунальних послуг (п.1ч.3ст.20, п.3ч.2ст.21 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”). Доказів того, що договір не було укладено з вини позивача відповідачем не надано. Він також не заперечував, що послуги з централізованого опалення позивачем фактично були надані.

За таких обставин, враховуючи, що відносно іншого відповідача ОСОБА_7 позовну заяву було залишено без розгляду, суд стягнув з ОСОБА_6 Уг частину заборгованості, що утворилася через несплату послуг з централізованого опалення станом на 1.01.2010 року. При цьому йому було роз’яснено, що він має право на застосування позовної давності, яким він не скористався.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обов’язку відповідача сплатити заборгованість з послуг централізованого опалення в розмірі належної йому на праві власності частки у квартирі.

Оскільки суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню відповідно до ст.308 ЦПК України.

На підставі виколаденого, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Олександрійського міськрайсуду від 13 серпня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 20 днів з дш^набрання цією ухвалою законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: