Снятинський районний суд Івано-Франківської області
м. Снятин, майдан Січових Стрільців, 56, 78300, (03476) 2-50-41
Справа № 2а-9/2010р.
Постанова
Іменем України
12 січня 2010 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Калиновського М.М.
секретаря Равлюк М.І.
за участю представника відповідача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снятині справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій щодо невиплати разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3035 грн. і виплачувати її в майбутньому, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулась з позовом в суд до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій щодо невиплати разової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3035 грн. і виплачувати її в майбутньому
Позовні вимоги обгрунтувала тим, що вона є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, а тому має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі і на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі, визначеному ст. 48 наведеного Закону, згідно якої розмір щорічної допомоги на оздоровлення становить 5 мінімальних заробітних плат. Однак, відповідачем ш виплачено тільки 90 грн.
Зазначила, що розмір мінімальної заробітної плати у 2009 році складав 625 грн., тому > відповідач повинен їй виплатити, з урахуванням виплачених 90 грн., 3035 грн. та надалі виплачувати вказану виплату на оздоровлення.
Позивачка в судове засідання не з»явилась, але подала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги під тримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що фінансування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться в межах коштів, передбачених Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки та у порядку і розмірах встановлених Кабінетом міністрів України. Зокрема, позивачу встановлено щорічну допомогу на оздоровлення у сумі 120 гривень.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права позивача, як особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання належного розміру щорічної допомоги на оздоровлення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 111404 від 06.10.1998 року.
Право позивачки на одержання щорічної допомоги на оздоровлення відповідачем не оспорюється, що вбачається з його відповіді, яка міститься в матеріалах справи, а тому на підставі ч. З ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення, зокрема, для інвалідів третьої групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Законами України про Державний бюджет України було зупинено дію абзацу 2 ч.4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме встановлено, що особам, які постраждать внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними наведені зміни, внесені п.11 розд. П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.48 вказаного Закону в попередній редакції, яка передбачає, що щорічна допомога на оздоровлення надається особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Всупереч наведених норм відповідач виплатив позивачу таку допомогу в розмірі 90 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 62 вищенаведеного Закону Кабінетом Міністрів України провадиться роз'яснення порядку застосування цього Закону, а не встановлюється розмір передбачуваних Законом пільг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачці в 2009 році допомоги на оздоровлення в розмірі, що не відповідає ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід визнати протиправними та поновити порушене право останньої.
Що стосується вимоги позивачки про стягнення з відповідача конкретної суми недоплаченої їй допомоги на оздоровлення за 2009 рік, то згідно ч. 7 ст.48 наведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Сторонами не надано суду доказів про час виплати такої допомоги позивачу, а тому відповідно до п.2 ч.2 ст. -162 КАС України відповідача слід зобов'язати провести виплату позивачці недоплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого діючим законодавством України на 2009 рік.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви, відповідач також звільнений від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", у відповідності до ст.94 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Слід зазначити, що згідно із ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд вважає, що протиправність виплати відповідачем допомоги на оздоровлення призвело до істотного звуження прав позивача.
Входячи з вимог ст.11 КАС України, з метою забезпечення повного захисту порушеного права, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 2009 рік.
Щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги в подальшому, то така вимога не підлягає до задоволення, оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутнє.
На підставі наведеного, відповідно до абз.2 ч.4 ст. 48, ч.7 ст. 48, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 6-11,17,18,94, п.2.ч.2.ст. 162 КАС України, керуючись ст. ст. 159-163,167 КАС України, суд,-
постановив
Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дії щодо невиплати одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3035 грн. задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_2 одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, як особі постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі, що не відповідає ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ^Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 суму одноразової щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 2009 рік на момент виплати такої допомоги в 2009 році.
У решті вимог в позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного ^ адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в '• разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Снятинський районний суд.
Головуючий:підпис
Суддя Снятинського районного суду : М.М. Калиновський