ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р. | № 20/186/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ПП “Мегаполіс” |
на постанову | від 14.11.06 Запорізького апеляційного господарського суду |
та на ухвалу | від 08.08.06 |
господарського суду | Запорізької області |
за заявою | ПП “Спецбудкомплект-Плюс” про розстрочку виконання рішення |
у справі | №20/186/06 |
за позовом | ПП “Мегаполіс” |
до | ПП “Спецбудкомплект-Плюс” |
про | стягнення суми |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | Саланська І.Л., дов. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 13.06.06 господарського суду Запорізької області задоволено позов Приватного підприємства “Мегаполіс” до Приватного підприємства “Спецбудкомплект-Плюс” в частині стягнення 228995,2 грн. основного боргу, 40103,7 грн. інфляційних, 10612,1 –3% річних, а також судових витрат. В решті позову відмовлено.
Ухвалою від 08.08.06 господарський суд Запорізької області (суддя Скиданова Ю.О.), задовольнивши частково заяву відповідача, розстрочив виконання рішення у справі на 10 місяців рівними частками.
Постановою від 14.11.06 Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Антоніка С.Г. –головуючого, Кагітіної Л.П., Юхименка О.В.) ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалою від 23.01.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування ухвали і постанови та відмову в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що наявність кредиторської заборгованості та факт збитків, на думку касатора, не є винятковими випадками в розумінні ст. 121 ГПК України. Також касатор вважає, що розстрочка виконання рішення призведе лише до ускладнень у примусовому стягненні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарському суду надано право надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішуючи питання про застосування розстрочки, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та для стягувача при затримці виконання рішення.
Задовольняючи частково заяву відповідача про розстрочення виконання рішення у справі, господарський суд Запорізької області в ухвалі зазначив про прийняття до уваги скрутного фінансово-господарського становища відповідача та матеріальних інтересів сторін, а також врахування пояснень позивача щодо відсутності заперечень щодо часткового надання розстрочки.
Залишаючи без змін вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції погодився з вказаними висновками суду першої інстанції щодо застосування вимог ст. 121 ГПК України у зв’язку з винятковими обставинами, які склались у відповідача.
Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди першої та апеляційної інстанції, дослідивши надані сторонами докази, встановили обставини, які свідчать про неможливість виконання рішення господарського суду відповідачем єдиним платежем. При цьому позивач не доводив обставини щодо наявності можливих негативних наслідків для нього при затримці виконання рішення. Виходячи з таких обставин, положення ст. 121 ГПК України застосовано судами правильно.
Доводи позивача стосовно того, що розстрочка виконання рішення призведе лише до ускладнень у примусовому стягненні, правомірно не прийняті судами до уваги, зважаючи на відсутність жодних доказів на підтвердження таких обставин, а також встановлення обставин щодо виконання відповідачем протягом вересня-листопада 2006 року рішення у справі в порядку, визначеному оскаржуваною ухвалою. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на надані ним копії платіжних доручень, надав пояснення стосовно здійснення відповідних платежів на виконання рішення у справі також протягом грудня 2006 року –лютого 2007 року.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарсь кий суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.11.06 у справі №20/186/06 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький