Судове рішення #467315
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

21 лютого 2007 р.                                                                                  

№ 30/201-06-6440 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

головуючого

Кривди Д.С.,

 

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

 

розглянувши касаційну скаргу

ВАТ “Укртелеком” в особі Центра обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії

 

на постанову

від 07.11.06 Одеського апеляційного господарського суду

 

та на рішення

від 02.10.06

 

у справі

№30/201-06-6440

 

господарського суду

Одеської області

 

за позовом

ЗАТ “Атрибут”

 

до

ВАТ “Укртелеком” в особі Центра обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії

 

про

стягнення шкоди в сумі 100000 грн. та упущеної вигоди в сумі 20000 грн.

 

за участю представників сторін

 

від позивача:

у засідання не прибули

 

від відповідача:

Кулаковський В.М., дов.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Акціонерне товариство закритого типу “Атрибут” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центра обслуговування споживачів та продажу послуг Одеської філії про стягнення шкоди в сумі 100000 грн. та упущеної вигоди в сумі 20000 грн.

Позовні мотивовані неналежним виконанням відповідачем Типового договору №U000659 від 25.12.2000, укладеного між сторонами у справі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на дотримання зобов'язань за вказаним договором та недоведеність збитків, визначених у позові.

Рішенням від 02.10.06 господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.), яке залишено без змін постановою від 07.11.06 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Мацюри П.Ф. -головуючого, Андрєєвої Е.І., Ліпчанської Н.В.), позов задоволено у повному обсязі.

Суди виходили з того, що відповідно до умов укладеного між сторонами у справі Типового договору №U000659 підприємство зв'язку зобов'язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку (п. 2.1.1), за місяць до початку робіт попереджати Споживача про заміну номера телефону у разі введення в дію нових АТС, реконструкції телефонних мереж (п. 2.1.6). Згідно з п. 5.1 договору підприємство зв'язку несе матеріальну відповідальність перед Споживачем за невиконання чи неналежне виконання послуг електрозв'язку. В порушення умов даного договору відповідач не повідомив позивача про заміну номерів належним чином, тобто за місяць до початку робіт.

Ухвалою від 27.12.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та відмову в задоволенні позову новим рішенням.                                                                             

Касаційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судами обставин наявності у відповідача збитків та неврахуванням обставин правомірності тимчасового ненадання послуг відповідачем.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанції, між сторонами у справі укладено Типовий договір №U000659 від 25.12.2000, відповідно до якого підприємство зв'язку зобов'язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку (п. 2.1.1), за місяць до початку робіт попереджати Споживача про заміну номера телефону у разі введення в дію нових АТС, реконструкції телефонних мереж (п. 2.1.6). Згідно з п. 5.1 договору підприємство зв'язку несе матеріальну відповідальність перед Споживачем за невиконання чи неналежне виконання послуг електрозв'язку. За цим договором позивач володіє 15 телефонними номерами.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що 30.03.06 відповідач в порушення п. 2.1.6 договору щодо забезпечення безперебійного телефонного зв'язку без попереднього місячного попередження відключив усі номери телефонів позивача. Про період, на який відключалися телефони, позивач не сповіщався. В результаті неправомірних дій відповідача була паралізована нормальна виробнича діяльність позивача, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості виконати договірні зобов'язання з ТОВ “Піщепром” і виготовлена продукція залишилася на складі не витребувана, а листом-претензією ТОВ “Піщепром” повідомило позивача про розірвання договору від 15.03.06 та вимагає сплатити упущену вигоду.

Згідно з вказаним договором поставки від 15.03.06 позивач зобов'язався виготовити та передати ТОВ “Піщепром” комплекти учбово-наочних посібників для використання у виробничій діяльності в кількості не менше 1000 комплектів. Щодо виконання умов договору сторони передбачили, що покупець надає позивачу по факсу замовлення, в якому зазначає точний адрес відвантаження, кількість товару в партії та копію довіреності на отримання товару. Строк дії договору встановлено до 30.04.06. Підставою для розірвання договору сторони передбачили порушення або недобросовісне виконання умов договору одною із сторін (9.1 договору).

Доводи відповідача щодо пошкодження телефонної лінії 30.03.06 та усунення пошкоджень 30.05.06 суди відхилили як такі, що не усувають його відповідальності за припинення надання послуг відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору.

Згідно з п.п. 17, 77 Інструкції про порядок обліку заяв і усунення пошкоджень на місцевих телефонних мережах, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку України від 10.10.97 №155, будь-яке пошкодження повинно бути усунене протягом п'яти днів після надходження до бюро ремонту заяви від абонента. За цей час підприємство зв'язку не проводить перерахунок абонентної плати за користування телефоном, не сплачує пеню абоненту. при тимчасовому відключенні зв'язків у випадку тривалого ремонту будинку чи приміщення, ремонту лінійних чи станційних споруд, вимірювань, переключень тощо з картотеки вилучаються відповідні абонентські картки, заводиться окремий контрольний лист для всіх зв'язків з шифром "Р". Абоненти заздалегідь попереджаються про тривалість перерви зв'язку.

Зважаючи на недоведеність відповідачем відсутності вини, судова колегія вважає, що позивач набув права на відшкодування збитків згідно зі ст. 22 ЦК України.

Збитки позивач доводив тим, що за відсутністю можливості прийняти факсограми-замовлення через відсутність телефонного зв'язку ТОВ “Піщепром” відмовилося від укладеного з ним договору, що потягло неотримання передбаченого договором прибутку та вартість виготовленого товару, який зберігається у позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 13, ст.ст. 49, 222, 226 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. Учасник господарських відносин, який вчинив господарське право порушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Позивач не довів, що з моменту припинення зв'язку був обмежений у праві повідомити свого контрагента про стан зв'язку з метою уникнення з його боку претензій та розірвання договору, як це передбачено законом.

Не доведено також і факт розірвання договору за згодою позивача та сплату ним збитків по цьому договору.

Судові інстанції не встановили суттєвих обставин щодо наявності збитків на підставі правомірних дій по договору поставки та бухгалтерських документів, які посвідчують визначені у позові збитки, виготовлення товару по вказаному договору та його списання.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у справі вимог ст.ст. 42, 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення усіх суттєвих обставин на підставі відповідних доказів, які доводять наявність збитків, які є предметом спору.

 

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 02.10.06 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.06 у справі №30/201-06-6440 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Головуючий                                                                                Д.Кривда

 

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

 

                                                                                          А.Уліцький                                         

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація