АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5783 Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко В.В.
2006 р. Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29листопада2006p. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області
у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів: Коваленко А.І. ,
Каракуші К.В.
При секретарі: БабенкоТ.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки та інфляційних витрат, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки та інфляційних витрат.
В позовній заяві зазначав, що 01.01.2003 року набрав законної сили вирок суду, згідно якого відповідач повинен був йому сплатити 11543 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, але станом на 01.07.2005 року це зобов'язання відповідачем не виконано.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 9 528 грн.90 коп. інфляційних затрат, неустойку у розмірі 857 грн.56 коп., а також моральну шкоду у розмірі 9200 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на це рішення суду ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Із матеріалів справи вбачається, що вироком Михайлівського районного суду
Запорізької області від 17 грудня 2002 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на
користь позивача ОСОБА_1, завдану матеріальну та моральну шкоду в розмірі
11543грн.90коп. Постановою відділу державної виконавчої служби Мелітопольського
міського управління юстиції від 25 листопада 2004 року виконавчий лист НОМЕР_1 від
17.12.2002року був повернений ОСОБА_1 без виконання у зв'язку з відсутністю у
ОСОБА_2 будь-якого майна. Зазначені дії відділу державної виконавчої служби
позивачем не оскаржувалися.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив правовідносини сторін та прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки між сторонами виникли зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої в наслідок дорожньо - транспортної пригоди, а не грошові зобов'язання.
Тому посилання апелянта на ст. 625 ЦК України, тобто відповідальність за порушення грошового зобов'язання безпідставні, оскільки ст. З Закону України „Про внесення змін до Закону Української РСР „Про індексацію грошових доходів населення" встановлений вичерпний перечень об'єктів індексації, де не передбачена індексація суми матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину.
За таких обставин рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,314, 315,317 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.