АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6585 Головуючий у 1-й інстанції: Притуло Л.В.
2006 р. Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі;
головуючого Денисенко Т.С.
суддів: Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Громадської організації "Добробут"
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Добробут" (далі - ГО "Добробут"), Мелітопольського міського відділу УМВС України в Запорізькій області, 3-я особа: відділ ГІРФЛ Мелітопольського MB УМВС України в Запорізькій області про визнання права користування житловим приміщенням і спонукання до реєстрації за місцем проживання, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГО "Добробут", Мелітопольського міського відділу УМВС України в Запорізькій області, 3-я особа: відділ ПРФЛ Мелітопольського MB УМВС України в Запорізькій області про визнання права користування житловим приміщенням і спонукання до реєстрації за місцем проживання.
У позові зазначав, що є рідним сином ОСОБА_2, яка є наймачем житлового приміщення - АДРЕСА_1 і проживає на підставі ордеру про вселення понад 6 років, будучи ще неповнолітнім.
В серпні 2004 року ОСОБА_1 отримав паспорт і звернувся до відділу ПРФЛ Мелітопольського MB УМВС України в Запорізькій області для реєстрації за місцем проживання, але йому було відмовлено на тій підставі, що він не надав ордер або згоду власника житлової площі.
Посилаючись на ті обставини, що протягом двох років він не може зареєструватися за місцем проживання, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1. Зобов'язати відповідача - ГО "Добробут" надати йому дозвіл на реєстрацію за місцем проживання, а відповідача - Мелітопольський міський відділ УМВС України в Запорізькій області -зареєструвати його за місцем проживання.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1 Запорізької області, Зобов'язано ГО "Добробут" видати ОСОБА_1 дозвіл на реєстрацію за місцем проживання - у АДРЕСА_1. Зобов'язано Мелітопольський міський відділ УМВС України в Запорізькій області зареєструвати ОСОБА_1 за місцем проживання - у АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ГО "Добробут" подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до 4.1 ст.310 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За ордером НОМЕР_1 від 19 квітня 2001 року кімната АДРЕСА_1 була надана для проживання ОСОБА_2 на сім'ю з двох чоловік на період роботи на підприємстві ВАТ ВТШП „Елегант" (а.с.2).
Як встановлено судом, ОСОБА_2 поселилася та проживала в спірній кімнаті зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.З). Проте, по.досягненню ним 16-річного віку і при одержанні ним паспорту ГО Добробут", який на тепер являється власником гуртожитку, не дав згоду на його реєстрацію за місцем проживання, не визнаючи його право користування цим приміщенням.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив правовідносини,
що виникли між сторонами і закон, який їх регулює та визнав за позивачем право
користування жилим приміщенням у зазначеній кімнаті НОМЕР_2 та зобов'язав відповідача ГО
"Добробут" дати дозвіл на його реєстрацію в ній.
Доводи апелянта про те, що позивач не має право користуватись зазначеним приміщенням, оскільки громадська організація, Добробут" як власник гуртожитку не видавав ордер на його вселення в цю кімнату, не обгрунтовані. Позивач з матір'ю був вселений в спірне приміщення на законних підставах - за ордером, виданим на підставі спільного рішення адміністрації та профкому AT ВТШП „Елегант". В зв'язку зі зміною 15.04.2003 року власника гуртожитку проживаючий в ньому позивач не потребував одержання ордера від нового власника.
Рішення суду в цій частиш відповідає обставинам справи і закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Що стосується вимог позивача про спонукання Мелітопольський міський відділ УМЗС України зареєструвати його за місцем проживання, то такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не за правилами цивільного провадження, тому рішення суду в пій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 307, 308,310,314, 315 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Громадської організації "Добробут" задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 вересня 2006 року по цій справі в частиш задоволення позову про зобов'язання Мелітопольський міський відділ УМЗС України зареєструвати ОСОБА_1 за місцем проживання у кімнаті АДРЕСА_1 скасувати, провадження по справі в цій частиш закрити. Роз'яснити позивачу право звернутися з такими вимогами в порядку адміністративного судочинства.
В іншій частиш рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарга безпосередньо до Верховного Суду УіфашиТїротягом двох місяців з дня проголошення.