ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

В С Т А Н О В И В  :

В ході провадження у справі про банкрутство ВАТ “Росава” (далі: “Боржника”) ухвалою суду  від 21.02.03 зупинено процес приватизації боржника до припинення провадження у справі про банкрутство даного підприємства на підставі п.6 ст.11 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Верховного суду України від 06.06.06 зазначена ухвала суду скасована, а справа № 60/14б-02 передана на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.06 клопотання ЗАТ «Топгаз»та ВАТ «Росава»про зупинення процесу приватизації залишено без задоволення.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, приватне промислово-комерційне підприємство «Запоріжбудсервіс»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.08.06, мотивуючи це порушенням норм матеріального права, а саме п. 6 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно абзацу 6 частини 1 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя за умови, що боржником є державне підприємство, щодо якого прийнято рішення про приватизацію, виносить ухвалу про зупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство цього підприємства.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, боржником у справі є відкрите акціонерне товариство «Росава», створене за наказом Фонду державного майна України у 1996 року № 76-АТ шляхом перетворення ВО «Білоцерківщина»в процесі приватизації у відкрите акціонерне товариство.

Держава в особі Фонду державного майна України є акціонером вказаного підприємства і власником 74, 62 % акцій.

Згідно зі статтями 79, 80, 81 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються зі статтями 113, 114, 152 Цивільного кодексу України, визначено, що господарськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та / або громадянами шляхом об'єднання їх майна для участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

До господарських товариств, зокрема, відносяться і акціонерні товариства, які можуть бути відкритими або закритими.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства», статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками (учасниками) у власність як вклад до статутного ( складеного) капіталу.

Статтею 26 Закону України «Про власність»визначено, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів.

Пунктом 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Отже, у разі приватизації належного державі пакету акцій відбудеться відчуження тільки корпоративних прав, при цьому майно залишиться у власності цього товариства.

За таких умов приватизація акцій відкритого акціонерного товариства «Росава», що належать державі, ніяким чином не вплине на статус майна боржника.

Зупинення процесу приватизації відкритого акціонерного товариства «Росава»по суті не відповідає завданням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме відновленню платоспроможності боржника та не узгоджується з приписами абзацу 6 частини 1 статті 11 Закону, які  визначають обов'язок суду зупинити процес приватизації підприємств державної форми власності, а не колективної, яким є боржник у справі (з таким висновками погодився Верховний Суд України в постановах від 06.06.2006 №06/249 та 31.10.2006 №06/371).

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Київської області від 18.08.2006 у  справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111^5,,111⁷,111⁹,111¹¹ ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу приватного промислово-комерційного підприємства «Запоріжбудсервіс»залишити без задоволення.

2.  Ухвалу господарського суду Київської області від 18.08.06 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Б. Поляков

Судді                                                                                                Л. Катеринчук

                                                                                                                  Н. Ткаченко