ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

В С Т А Н О В И В  :

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2004 (суддя Цикуренко А.С.) заяву відкритого акціонерного товариства «Крименерго»про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Гвардійське»прийнято до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01-21.01.2005 (суддя Цикуренко А.С.) (т.1 а.с.109-112) визнано грошові вимоги відкритого акціонерного товариства "Крименерго" у сумі 92 976,08 грн., зобов'язано заявника у 10-денний термін подати оголошення до офіційного друкованого органу про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардійське", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Оголошення про порушення провадження у справі було опубліковане в газеті «Голос України»НОМЕР_1

Ухвалою попереднього судового засідання 21.04.2005 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого не було включено грошових вимог Сімферопольської Міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим (том 3, а.с. 54-59).

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2005 (суддя Цикуренко А.С.) (т.4 а.с.57-59) визнано боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардійське" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1

З грошовими вимогами до боржника Сімферопольська Міжрайонна державна податкова інспекція в АР Крим звернулась тільки 17.05.2006 на суму 366649,47грн. (том 5, а.с. 55-56).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08-01.09.2006 (суддя Цикуренко А.С.) (т.5 а.с.127-130) визнано грошові вимоги кредитора -  Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим  у сумі 4 770,28 грн. основного боргу в четверту чергу задоволення вимог кредиторів (як поточної в процедурі банкрутства), в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2006 в частині відмови у визнанні грошових вимог кредитора - Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим у сумі 361 879,19 грн., грошові вимоги Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим визнати у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 (головуючий Котлярова О.Л, судді Маслова З.Д., Лисенко В.А.) (т.6 а.с.24-30) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від  01.09.2006 змінено, викладено в наступній редакції:  “Визнати грошові вимоги кредитора -Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим у сумі 4 770,28 грн. у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, у сумі 361 879,19 грн.  в шосту чергу задоволення вимог кредиторів; зобов'язано арбітражного керуючого -ліквідатора ОСОБА_1внести зміни до реєстру грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Гвардійське", відносно Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (далі кредитор), у сумі 4 770,28 грн. боргу у четверту чергу задоволення вимог кредиторів у сумі 361 879,19 грн. у шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

          Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Гвардійське" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції, мотивуючи її прийняття з порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 14, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закону).

          Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

          Відповідно до пункту 15 статті 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

          Згідно пункту 1 статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

          Відповідно до частини 2 статті 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

          Як встановлено судами, 17.05.2006 Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (далі: “податкова інспекція”) звернулася з заявою про визнання грошових вимог на суму 366649,47 грн. Ця сума складалася із: збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2005 рік у розмірі 90,40 грн., податку на додану вартість за січень-травень 2006 року у розмірі 4679,88 грн. у тому числі пеня 14,55 грн., штрафні санкції за порушення норм готівкового обігу у розмірі 361879,19 грн. за рішенням від 19.04.2004.

          Ліквідатором були визнані суми збору за забруднення навколишнього природного середовища та ПДВ, в частині визнання суми 361879,19 грн. ліквідатором було відмовлено.

          Як встановлено судами , 19.04.2004 податковою інспекцією прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №НОМЕР_2 (НОМЕР_3) у розмірі 440658,28 грн., куди було включено санкції за порушення норм обігу готівки на суму 361879,19грн. Це рішення було оскаржено боржником до господарського суду АРК. Рішенням господарського суду АРК від 20.01.2005 по справі №2-23/2622-2005 позов боржника до кредитора про визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення-рішення від 19.04.2004 було задоволено.           Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 апеляційну скаргу кредитора задоволено частково, зазначене рішення від 20.01.2005 змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції. Позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в АРК. від 19.04.2004 №НОМЕР_2 (НОМЕР_3) в частині донарахування фінансових санкцій в сумі 78779,09 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення кредитора від 19.04.2004 №НОМЕР_2 (НОМЕР_3) в частині визначення фінансових санкцій в сумі 361879,19 грн. сумою податкового зобов'язання боржника. В решті позову відмовлено. Стягнуто судові витрати (том 5, а.с. 70-75).

          Згідно з статтею 2 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»штрафні санкції, передбачені цим Указом застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу,  органами державної податкової служби на підставі проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок, або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

                    Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються в Україні, та їх перелік встановлено статтями 13, 14 Закону України “Про систему оподаткування”. Серед переліку даних видів податкових зобов'язань, фінансові санкції встановлені Указом Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 відсутні. Отже, зазначені штрафні санкції не є податковими зобов'язаннями в розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”. Податковим органам в даному випадку делеговано функції застосування фінансових санкцій у сфері державного контролю згідно прийнятого рішення податкового органу відповідно до пункту 7 частини 1 статті 11 Закону України “ Про державну податкову службу в Україні”, яке набирає чинності протягом десяти днів з моменту його винесення ( пункт 8 частина 1 статті 11 зазначеного Закону).

          Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог на суму 361879,19грн. фінансових санкцій за порушення норм готівкового обігу, як конкурсних зобов'язань, що виникли на підставі рішення податкового органу 19.04.2004року №НОМЕР_2 (НОМЕР_3), до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, та не заявлених у визначеному статтею 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порядку подання конкурсних грошових вимог кредиторів у банкрутстві.

          Колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються висновки апеляційного суду про виникнення зобов'язання по сплаті фінансових санкцій на суму 361879,19грн. за порушення норм готівкового обігу з моменту прийняття Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду 23.04.2005 за результатом розгляду спору в справі №2-23/2622-2005  про визнання недійсним рішення податкового органу 19.04.2004 року щодо зазначених фінансових санкцій та залишенням в силі рішення податкового органу в частині застосування названих санкцій (том 5, а.с.70-74), оскільки відповідно до пункту 8 частини 1 статті 11 Закону України “ Про державну податкову службу в Україні” такі рішення набирають чинності протягом десяти днів з моменту його винесення. Відтак, зобов'язання по сплаті фінансових санкцій за порушення готівкового обігу на суму на суму 361879,19грн. виникло 30.04.2004 (по закінченню 10 днів з моменту винесення рішення №НОМЕР_2 (НОМЕР_3) від 24.04.2004 року) і є погашеним, як таке, що не було заявлено кредитором у визначеному законодавством про банкрутство порядку подання грошових вимог конкурсними кредиторами.         

                  З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, вважає постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 прийнятою з порушенням норм матеріального права та такою, що підлягає скасуванню, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08-01.09.2006 потрібно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111^5,,111⁷,111⁹,111¹¹ ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гвардейское» задовольнити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від  20.11.2006 скасувати, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08-01.09.2006 у справі №2-11/637-2006 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                                                                                                                    Н. Ткаченко