К о п і я
Справа № 2 - 830/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 квітня 2009 року м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Дідик М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування” до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про виселення без надання іншого житлового приміщення , -
В С Т А Н О В И В :
ВАТ “Одессільмаш” звернувся до суду з позовом про виселення відповідачки з кімнати №48 гуртожитку № 8 по вулиці Миколаївська дорога, буд.№301-А в м.Одесі без надання іншого житлового приміщення, посилаючись на те, що вона вселилася на спірну жилу площу в порушення порядку, встановленого ЖК України та Примірного положення про гуртожиток. Спільного рішення адміністрація та профспілковий комітет щодо вселення в гуртожиток ОСОБА_1 підприємством не приймалось, ордер на її вселення в гуртожиток не видавався.
Відповідачка подала письмові заперечення, які мотивовані тим, що вона тривалий час працювала на підприємстві, в зв’язку з чим їй було надано житлову кімнату в гуртожитку на підставі ордеру, на яку вона набула право користування, оскільки постійно проживає в ній, сплачує комунальні послуги тощо.
В судовому засіданні представник позивача пред’явлені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідачки та відповідачка в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях.
Третя особа також вважав вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні та досліджених доказів позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що гуртожиток № 8 по вулиці Миколаївська дорога № 301-А в м. Одесі знаходиться на балансі ВАТ “Одессільмаш” та є їх власністю.
Згідно відповіді Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, житловий будинок за адресою: м.Одеса вул.Миколаївська дорога, 301-А має статус гуртожитку для одиноких робітниць ВАТ “Одессільмаш”, який на час розгляду справи не змінювався.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята 23.07.1986 року на посаду контролером відділу механічного контролю заготівельної ділянки ВАТ „Одессільмаш”, на даному підприємстві працювала на різних посадах та 13.10.2003 року була звільнена з займаної посади за ст.40 КЗпП України в зв’язку із скороченням посади, наказ №221-ок (а.с.46-49).
Після працевлаштування у 1987 році відповідачка вселилась в кімнату № 48 в будинку № 301-А по вулиці Миколаївська дорога в м. Одесі без відповідного ордеру та спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету. Разом з нею у вказаній кімнаті проживав третя особа ОСОБА_2, однак на даний час у кімнаті не проживає.
Суд критично ставиться до наданого відповідачкою ордеру №584 від 01.10.1986 року (а.с.82), оскільки він не відповідає вимогам діючого на той час законодавства, а саме ст.129 ЖК України, згідно якої на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Крім того, в наданому ордері відсутня печатка підприємства, підписи, передбачені законодавством.
Спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету про виділення жилої площі відповідачці відсутнє, що не заперечувала в судовому засіданні сама відповідачка.
Згідно зі ст.ст.128,129 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету, і на його підставі громадянинові видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Відповідно до ст.127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Такий же особливий порядок правомірного вселення на жилу площу в гуртожиток встановлений Примірним положенням про гуртожитки, затверджений постановою ОСОБА_3 Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986 року, який діяв на момент вселення відповідачки. Тобто, зазначені норми визначають єдиний порядок та підстави вселення робітників, службовців, студентів тощо, в гуртожитки підприємства.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Відповідно до п.44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 року, громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Посилання представника відповідачки на те, що підприємством пропущений строк позовної давності на звернення до суду щодо її виселення є безпідставні, оскільки правовідносини між сторонами є триваючими, на які не розповсюджується строк позовної давності.
Посилання представника позивачки на те, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, яким встановлено мораторій на примусове виселення, є безпідставні, оскільки у відповідності до ст.1 даного Закону, його дія розповсюджується на осіб які зареєструвались та тривалий час проживають в гуртожитку на законних підставах .
Сам по собі факт постійного і безперешкодного проживання та проведення оплати за користування житлом, на який посилалась відповідачка, не може бути визнаний судом як факт правомірного набуття права на жилу площу в гуртожитку.
Голова правління ВАТ “Одессільмаш” при здійснені господарської діяльності підприємства вправі у відповідність до статуту підприємства та ст.48 Закону України “Про господарську діяльність” видавати накази, розпорядження, тощо.
Як було встановлено судом, голова правління ВАТ “Одессільмаш” 02.04.2004 року видав наказ №50 яким визначив проведення капітального ремонту будівлі гуртожитку №8 по вулиці Миколаївська дорога, буд.№301-А в м.Одесі, оскільки прийшли у непридатний стан електропроводка, порушені гідроізоляція в санвузлах, потрібно змінити 85% стояків системи опалення та інше.
На думку суду, зазначений наказ голови правління був виданий в межах його компетенції з метою здійснення господарської діяльності підприємства та стосується майнових інтересів самого підприємства.
Таким чином, оцінюючі представлені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами ст.ст.47, 48 Закону України „Про господарські товариства”; ст.ст.127-132 Житлового кодексу України; п.п.9, 10, 44 „Примірного положення про гуртожитки”, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів України № 208 від 03.06.1986 року; і є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі оскільки відповідачка вселилась в гуртожиток № 8 без достатніх правових підстав, тобто самоправно.
Приймаючи до уваги наявність перешкод з боку відповідачки у користуванні власником належним будинком, пов’язаним з проведенням ремонтних робіт в гуртожитку, суд вважає, що у відповідність до ст.391 ЦК України слідує зобов’язати ОСОБА_1 не перешкоджати ВАТ „Одессільмаш” у користуванні будинком №301-а по вулиці Миколаївська дорога в м. Одесі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 16 гривень, які складаються з державного мита в розмірі 8,50 гривень та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 гривень.
Керуючись ст.ст.10, 11, 61, 64, 81, 89, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов відкритого акціонерного товариства „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування” до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про виселення без надання іншого житлового приміщення , - задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з гуртожитку № 8 розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 301-А, без надання іншого житла .
Зобов’язати ОСОБА_1 не перешкоджати відкритому акціонерному товариству „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування” у користуванні належного йому на праві власності нерухомого майна, а саме гуртожитку № 8, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 301-А.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства „Одеський завод сільськогосподарського машинобудування” судові витрати у розмірі 16 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/
Згідно:
Суддя: Секретар: