ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р. | № 35/220 (5/416, 22/5) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Дерепи В.І., Мележик Н.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” |
на постанову | від 03.10.2006 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 35/220 (5/416 (22/5) |
за позовом | ТОВ “Керченський стрілочний завод” (надалі –Завод) |
до | ДП “Придніпровська залізниця” (надалі –Залізниця); ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” (надалі –Комбінат) |
про | стягнення 7580,74 грн. |
за участю представників: |
від позивача | - Решоткін О.Г. |
від відповідача-1 | - не з’явились |
від відповідача-2 | - Старіков А.В. |
В С Т А Н О В И В:
Завод звернувся до суду з позовом до Залізниці про стягнення 7580,74 грн. збитків, понесених внаслідок недостачі рейкових накладок за залізничною накладною № 50629095.
В процесі розгляду справи до участі в справі в якості третьої особи залучено Комбінат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2005 р. Комбінат залучено до участі у справі в якості другого відповідача; позов задоволено: стягнуто з Комбінату на користь Заводу 7340,74 грн.; в позові Заводу до Залізниці відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2005 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2005 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 р. скасовано, позов задоволено частково: стягнуто з Комбінату на користь Заводу 6510,85 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2006 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 р. (суддя Широбокова Л.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 р. (судді: Неклеса М.П., Павловський П.П., Логвиненко А.О.), позов задоволено частково: стягнуто з Комбінату на користь Заводу 6510,85 грн.; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, Комбінат звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 20.06.2002 р. між Заводом та ТОВ “Лемтранс” було укладено договір № 345/02 на поставку продукції. За залізничною накладною № 50629095 у вагоні № 68473727 на адресу Заводу 06.06.2004 р. надійшов вантаж –накладки рейкові, вантажовідправником яких був Комбінат. В залізничній накладній вантажовідправник зазначив масу брутто 84200 кг, тари з перевіркою 19980 кг, нетто 64220 кг. У графі 6 накладної станцією Керченський завод зроблено відмітку про видачу спірного вагону згідно статті 52 Статуту залізниць України без перевірки.
Одержувач вантажу 06.06.2004 р. через станцію призначення звернувся до начальника Кримської дирекції залізничних перевезень зі скаргою про вагову недостачу та відмову станції від складання комерційного акта. Листом від 07.06.2004 р. начальник станції повідомив, що вагон прибув у справному стані, без ознак недостачі, а згідно ст. 52 Статуту залізниць України вантаж видається без перевірки його кількості і стану.
07.06.2004 р. було складено акт експертизи № ВК-123Е Торгово-промислової палати Криму, яка почалася 06.06.2004 р. За наслідком проведення експертизи встановлено, що вагон в технічно справному стані, накладки навалом, на момент огляду вантаж розташований нижче бортів на 1,40-1,50 м зі скосом біля торцевих стінок нижче бортів на 1,60-1,70 м. В результаті зважування вантажу та, після вивантаження останнього, порожнього вагону, маса складала - брутто 81600 кг, тара 20100 кг, нетто 61500 кг, тобто вантажу виявлено на 2720 кг менше, ніж зазначено в накладній. В акті експертизи зазначено, що зважування вагону з вантажем проводилося 06.06.2004 р. об 11 год. 30 хв., тобто в день видачі вантажу, зважування порожнього вагону після вивантаження вантажу –07.06.2004 р. о 12 год. 30 хв. 07.06.2004 р. вантажоодержувач викликав для участі в прийманні вантажу постачальника –ТОВ “Лемтранс”, про що зазначено в акті приймання. Листом від 07.06.2004 р. № 1043/1-К, який надіслано факсом, постачальник розпорядився провести приймання продукції за участю представника ТПП, що було виконано вантажовідправником і складено Акт експертизи № ВК-123Е. 07.06.2004р. вантажоодержувачем за участю представника громадськості був складений акт приймання продукції по кількості № 34.
Приймаючи рішення та постанову суди обґрунтовано прийняли до уваги положення ст. ст. 908, 924 ЦК України, ст. 111 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6. Надали належну юридичну оцінку обставинам наявності недостачі вантажу, врахували прибуття вагону у справному стані при відсутності слідів втрати вантажу під час перевезення, мотивовано вказали на дотримання положень Інструкції П-6 при прийманні вантажу, дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для покладення відповідальності на перевізника, підставно стягнули 6510,85 грн. з відправника вантажу.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано задоволено позов частково.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 р. у справі № 35/220 (5/416 (22/5) залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: В. Дерепа
Н. Мележик