ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р. | № 11/134/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційних скарг | Приватного підприємства “Вікі” |
на ухвалу та ухвалу | Господарського суду Миколаївської області від 31.10.06 Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.06 |
у справі | № 11/134/06 |
за позовом | Державної податкової інспекції у місті Миколаєві |
до | 1) Приватного підприємства “Вікі” 2) Приватного підприємства “Твіст” |
про | визнання недійсною угоди від 04.06.04 та стягнення 90132,00 грн. |
Сторони належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, проте, їх представники до судового засідання не з’явилися.
Ухвалою від 09.01.07 прийнято до провадження касаційну скаргу Приватного підприємства “Вікі” на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.10.06 з призначенням її до розгляду на 22.02.07. Потім, 10.01.07 від Приватного підприємства “Вікі” надійшла касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.06, яка також переглядається в цьому ж судовому засіданні.
Державною податковою інспекцією у місті Миколаєві у березні 2006
року заявлений позов про визнання недійсним договору від 04.06.04, укладеного між Приватним підприємством “Вікі” і Приватним підприємством “Твіст” та стягнення з останнього на користь Приватного підприємства “Вікі” 90132,00 грн. отриманих за вказаним договором. Разом з цим, позивач просив стягнути з відповідача-1 до Державного бюджету України одержані ним за спірним зобов’язанням 90132,00 грн. Обґрунтовуючи вимоги позивач вказував на те, що Приватне підприємство “Твіст” укладаючи спірний договір діяло з умислом, направленим на приховування прибутку від оподаткування. Відтак, укладений договір просив визнати недійсним на підставі приписів статей 207, 208 Господарського кодексу України, оскільки цей договір був вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.04.06, прийнятою суддею Василяка К.Л., провадження у справі зупинено на підставі приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.06, прийнятою суддею Василяка К.Л., провадження у справі зупинено, у зв’язку з оскарженням Приватним підприємством “Вікі” до Одеського апеляційного господарського суду ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.10.06, якою поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 07.11.06.
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Воронюк О.Л., та Єрмілова Г.А., Лашина В.В., ухвалою від 15.11.06 у прийнятті апеляційної скарги Приватного підприємства “Вікі” відмовив. Вмотивовуючи судовий акт, суд послався на приписи статті 106 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено оскарження ухвали про поновлення провадження у справі в апеляційному порядку.
Приватне підприємство “Вікі” звернулось до Вищого господарського суду України з двома касаційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.10.06 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.06, як прийняті з порушенням норм процесуального права, а матеріали справи передати до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Обґрунтовуючи касаційну скаргу на ухвалу господарського суду першої інстанції, скаржник посилається на порушення судом приписів частини 1 статті 79 та частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Разом з цим, оскаржуючи ухвалу апеляційної інстанції, скаржник зазначає про неправильне застосування судом приписів частини 1 статті 97 названого Кодексу, якими встановлені підстави повернення судом апеляційної скарги.
Від Державної податкової інспекції у місті Миколаєві та Приватного підприємства “Твіст” відзиви на касаційні скарги судом не отримані.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб’єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, виниклі при здійсненні господарської діяльності. За суб’єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування та фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємницької діяльності. Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарськими судами, Державна податкова інспекція у місті Миколаєві звернулась з вимогою про визнання недійсним на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України договору від 04.06.04 та стягнення з відповідача-1 на користь Держави 90132,00 грн. Проте, з 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Пунктом 1 статті 3 цього Кодексу визначено поняття справи адміністративної юрисдикції як переданого на вирішення адміністративного суду публічно –правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До компетенції адміністративних судів відповідно до пункту 4 статті 17 названого Кодексу віднесені, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено звернення до суду з позовними заявами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Відтак, суб’єктний склад та характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції. Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи оскаржені ухвали у даній справі, господарські суди першої та апеляційної інстанцій, залишили поза увагою зазначені приписи діючого законодавства і помилково керувалися приписами Господарського процесуального кодексу України. Відтак, оскаржені ухвали у справі підлягають скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для розгляду спору за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, доводи касаційних скарг про невірне застосування Господарського процесуального кодексу України, незалежно від їх мотивації, підтверджені матеріалами справи.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31.10.06 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.06 у справі №11/134/06 скасувати. Справу скерувати до Господарського суду Миколаївської області.
Касаційні скарги Приватного підприємства “Вікі” задовольнити.
Головуючий, суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л. Продаєвич