ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 р. | № 3/379-11/427 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П.- головуючого, Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., за участю представників позивача - Бачинської М.І., та Демкович дов. від 14.02.2007 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу СФГ “Бачинська” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року у справі господарського суду Львівської області за позовом СФГ “Бачинська” до ТОВ “Володар” про визнання недійсними договорів поставки,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 року СФГ “Бачинська” звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ “Володар” про визнання недійсними договорів поставки с/г техніки №22/10 від 22 жовтня 2004 року, № 23/10 від 23 жовтня 2004 року, № 23/10/1 від 23 жовтня 2004 року та № 31/12 від 31 грудня 2004 року та стягнення збитків, завданих укладенням цих договорів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач при укладенні договорів свідомо замовчував обставини, які могли перешкодити вчиненню правочинів та вдався до шахрайства і фальсифікації документів на товар.
Позивач стверджував, що відповідач здійснив постачання товару, який не відповідає комплектації заводу та даті випуску його виробником.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15 березня 2006 року позов задоволено частково.
Визнано недійсними укладені між СФГ “Бачинська” та ТОВ “Володар” договори №22/10 від 22 жовтня 2004 року, № 23/10 від 23 жовтня 2004 року, № 23/10/1 від 23 жовтня 2004 року та № 31/12 від 31 грудня 2004 року. Стягнено з ТОВ "Володар" 78 000 грн.
Зобов'язано СФГ “Бачинська” повернути бурякозбиральний комбайн КС-6Б та гичкозбиральну машину КБ-6Б ТОВ “Володар”, а ТОВ “Володар” - отримати від СФГ “Бачинська” бурякозбиральний комбайн КС-6Б та гичкозбиральну машину КБ-6Б.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року апеляційну скаргу СФГ “Бачинська” на рішення господарського суду Львівської області від 15 березня 2006 року залишено без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
У касаційній скарзі СФГ “Бачинська” просить постанову суду апеляційної інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 45 228, 27 грн.
Заявник стверджує, що судами неправильно застосовано положення ст.230 ЦК України та ст. 34 ГПК України.
Стверджує, що судом порушено положення ст. 47 ГПК України, оскільки, на думку позивача, матеріали справи містять докази завданих збитків.
У судове засідання представники відповідача не з'явились.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори поставки товару №22/10 від 22 жовтня 2004 року, № 23/10 від 23 жовтня 2004 року, № 23/10/1 від 23 жовтня 2004 року та № 31/12 від 31 грудня 2004 року.
Відповідно до даних договорів відповідач зобов'язався поставити і передати у власність позивача сільськогосподарську техніку за ціною, в кількості і асортименті, визначеними сторонами за домовленістю, яка відповідає якості, державним стандартам та нормам, встановленим законодавством України на момент передачі, а позивач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах зазначених договорів.
Пунктом 3.3 даних договорів закріплено обов'язок постачальника гарантувати якість товару, товарний вигляд та пакування, які відповідають державним стандартам та нормам.
Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що не дивлячись на підписання сторонами видаткових накладних № 25/10 від 25 жовтня 2004 року та № 02/02 від 2 лютого 2005 року, трактор К-700, який був предметом договору №22/10 від 22 жовтня 2004 року, взагалі не поставлявся.
Крім того, бурякозбиральний комбайн КС-6Б та гичкозбиральна машина КБ-6Б були передані постачальником без дотримання вимог щодо якості та державних стандартів.
В оскаржуваних судових рішеннях суди прийшли до висновку, що спірні договори були вчинені під впливом обману, а дії відповідача були направлені не на виконання їх умов, оскільки відповідач навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, якості техніки, поставка якої є предметами договорів, та застосували до спірних правовідносин положення ст. 230 ЦК України.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Суди встановили, що спірні договори є договорами поставки.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.
Статтею 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Застосовуючи до спірних правовідносин положення ст. 230 ЦК України, суди наголошували на тому, що в даному випадку мав місце обман, оскільки відповідачем заперечувалась та замовчувалась наявність обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину.
На думку судів попередніх інстанцій, такі дії виявилися в тому, що постачальник у п. 3.3. договорів гарантував якість техніки, в той час як трактор К-700 не відповідає за технічним паспортом року випуску та технічним характеристикам заводу виробника, що вказані в договорі №22/10, а сам трактор взагалі не поставлений позивачу, також поставлені бурякозбиральний комбайн КС-6Б та гичкозбиральна машина КБ-6Б без зазначення року випуску, що не відповідає технічним характеристикам заводу виробника, а на агрегати, вмонтовані в комбайн, відсутня будь-яка технічна документація.
Однак, суди не врахували, що положення даної статті можуть бути застосовані лише за умови доведеності факту навмисного введення другої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
Істотне значення, згідно ст.229 ЦК України, має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Суди ж, в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України, не з’ясували, які ж конкретні винні, умисні дії вчинив відповідач з метою обману, чи намагався він і як запевнити позивача про такі властивості і наслідки правочину, які насправді настати не можуть, не з’ясували, наскільки знижені цінність або можливість використання за цільовим призначенням бурякозбирального комбайна та гичкозбиральної машини, не перевірили доводи відповідача про те, що трактор поставлявся, але потім був повернений через неоплату.
Відтак, з огляду на висновки, зроблені судами попередніх інстанцій, відсутні підстави вважати, що суди всебічно, повно та об'єктивно дослідили всі обставини справи та встановили дійсні права та обов'язки сторін у відповідності до норм чинного законодавства.
За таких обставин судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити фактичні обставини справи, дійсну природу правовідносин сторін і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року і рішення господарського суду Львівської області від 15 березня 2006 року.
Справу передати до господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
С. Шевчук