ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 р. | № 10/121-2471 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П.- головуючого, Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу КП "Тернопільелектротранс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року у справі господарського суду Тернопільської області за позовом ТОВ "ТОЇ-ТОЇ Системи санітарні" до КП "Тернопільелектротранс" про стягнення боргу,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2006 року ТОВ "ТОЇ-ТОЇ Системи санітарні" звернулось до господарського суду з позовом до КП "Тернопільелектротранс" про стягнення 7255,91 грн. боргу за надані послуги за договором № 34 від 4 червня 2004 року, 16000 грн. збитків спричинених неповерненням двох санітарних кабін типу ТОІ-ТОІ.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не сплатив орендну плату за договором та не повернув частину орендованого майна.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 3 серпня 2006 року позов задоволено. З відповідача стягнуто 7255,91 грн. орендної плати та 16000 грн. збитків.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року апеляційну скаргу КП "Тернопільелектротранс" на рішення господарського суду Тернопільської області від 3 серпня 2006 року залишено без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
У касаційній скарзі КП "Тернопільелектротранс" просить скасувати рішення місцевого господарського суду і постанову суду апеляційної інстанції та залишити позов без задоволення.
Заявник стверджує, що судами не враховано положення ч. 4 ст. 285 ГК України, ч.6 ст. 762 ЦК України та ст. ст. 33, 34 ГПК України.
Наголошує на тому, що оскільки об'єкти оренди (2 біокабіни) вийшли з тимчасового володіння орендаря поза його волею і вини орендаря в цьому немає, а про знищення майна орендодавець був повідомлений, то і вимагати сплати орендної плати останній не міг і не може, оскільки орендар не використовував вказане орендоване майно, в зв'язку з чим вимоги позивача є безпідставними.
У судове засідання представники сторін не з'явились.
Від представника позивача надійшла телеграма з клопотанням провести розгляд касаційної скарги без його присутності.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 4 червня 2004 року між сторонами у справі було укладено договір оренди № 34 , згідно умов якого позивач передає, а відповідач бере у тимчасове володіння та користування санітарні кабіни типу ТОІ-ТОІ на умовах, що передбачені цим договором .
Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що орендна плата становить 500 грн. за оренду кожної кабіни за місяць. Плата перераховується орендарем на поточний банківський рахунок орендодавця протягом трьох днів з моменту надходження до орендаря рахунку-фактури.
Відповідно до пункту 3.9 договору сторони встановили, що факт прийняття рахунка-фактури орендарем без письмових застережень, вчинених у семиденний строк з дня його надходження до орендаря, підтверджує факт надання обслуговування, яке зазначене в рахунку-фактурі і обов’язок орендаря оплатити виставлену в рахунку-фактурі суму у встановлений договором термін.
Відповідно до п.1.5 договору орендар зобов’язується повернути кабіни після закінчення терміну оренди в належному стані з врахуванням ступеня нормального зносу.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу в тимчасове володіння та користування санітарні кабіни типу ТОІ-ТОІ в кількості 7 ( сім ) штук загальною вартістю 56000 грн.
28 квітня 2006 року ТОВ “ ТОІ-ТОІ” м. Львів направило Комунальному підприємству "Тернопільелектротранс" заяву № 16, згідно якої позивач відмовляється від договору, внаслідок чого договір буде розірваний в останній робочий день тижня, в якому закінчиться семиденний термін, що почне відраховуватися з моменту одержання заяви.
Листом № 018/149 від 18 травня 2006 року відповідач надав згоду на запропоновану позивачем відмову від укладеного договору.
На виконання пункту 1.5 Договору 24 травня 2006 року сторони підписали акт здавання-приймання біокабін ТОІ-ТОІ до договору оренди №34 від 4 червня 2004 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" прийняло п’ять санітарних біокабін загальною вартістю 40000 грн.
Суди встановили, що відповідно до акту від 24 травня 2006 року відповідач не повернув позивачу 2 біокабіни.
Також було встановлено, що одну біокабіну було викрадено, а ще одну знищено в наслідок підпалу.
Заявник у касаційній скарзі наголошує, зокрема, на тому, що втрата біокабін сталася не з його вини, в зв'язку з чим стягнення вартості втрачених кабін з нього є безпідставним.
Вказані заперечення заявника не відповідають обставинам, встановленим судами першої та апеляційної інстанції та не кореспондуються з положеннями норм чинного законодавства.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судами встановлено факт наявності у відповідача боргу за договором у розмірі 7255,91 грн.
Даний факт відповідачем не спростовано.
Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі .
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Крім того, судами встановлено, що пунктом 6.5 договору сторони визначили, що у випадку повного знищення кабіни орендар повинен у п’ятиденний термін відшкодувати повну вартість кабіни , що складає 8000 (вісім тисяч ) гривень.
З викладеного вбачається, що суди підставно поклали на відповідача обов'язок по відшкодуванню орендодавцю збитків, пов’язаних із знищенням об'єкту оренди, та стягнули борг за орендними платежами.
Відтак, враховуючи те, що судами повно та всебічно встановлено всі обставини справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, підстави для скасування або зміни вказаних судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року –без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
С. Шевчук