Справа № 1-66/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

23 квітня 2009 року Зіньківський районний суд Полтавської області,

 в складі : головуючого-судді Водолага А.В.,

при секретарі  Стрілець Л.Г.,

з участю прокурора Саєнко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків справу про обвинувачення

                    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року                             народження, народився с. Івонченці, Полтавського району,                         Полтавської області, проживає АДРЕСА_1, українець,                         громадянин України, освіта середня, розлучений, не працює,                     раніше не судимий, відданий до суду по ст. ст. 122 ч.1 КК                         України,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 21 січня 2009 року приблизно в 13 годин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в літній кухні по місцю свого проживання АДРЕСА_1 під час сварки, що виникла з причин аморальних дій потерпілої ОСОБА_2, умисно вдарив її руками зжатими в кулак п'ять разів в область обличчя та голови, два рази ладонью руки в обличчя, а коли вона присіла, ударив ногою обутою в взяття по лівому боці і близько 4-х разів по спині, в результаті спричинив ОСОБА_2 ушкодження, які згідно висновку експерта № 37 від 27 лютого 2009 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

    Під час судового розгляду кримінальної справи підсудній ОСОБА_1 свою вину в  скоєнні інкримінує мого йому злочині передбаченому ст. 122 ч.1 КК України  визнав в повному обсязі, в повному обсязі визнав фактичні обставини справи.

    Будучи допитаний в судовому засіданні в якості підсуднього дав покази аналогічні покази описової частини вироку, в скоєному розкаюється, просить суд суворо його не карати.

    Справа розглядалась в порядку ст. 299 КПК України, дослідивши матеріали справи, що характеризують особу підсуднього ОСОБА_1

    Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 умисно наніс середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою  наслідків, передбачених ст. 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілої ОСОБА_2, що являється злочином передбаченим ст. 122 ч.1 КК України.

    Призначаючи покарання підсудньому ОСОБА_1 суд враховує, що свою вину він визнав в повному обсязі, розкаюється в здійсненому, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судився і суд визнає це за обставини, що пом'якшують покарання. Враховуючи викладені обставини, особу підсудного ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що покарання йому слід призначити у вигляді обмеження волі в межах санкції статті 122 ч.1 КК України і на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити, встановивши відповідний іспитовий строк, і поклавши в порядку ст. 76 КК України на нього певні обов'язки.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1 по ст. 122 ч.1 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

    На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців

    В порядку ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну постійного місця проживання.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку  в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

    На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  його проголошення.

    Суддя : підпис

З оригіналом вірно :

Голова Зіньківського районного суду                 М.І. Герасименко.