ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 р. | № 2-17/53-2006 (2-21/5542-05) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія “Валган” |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 р. |
у справі | № 2-17/53-2006 |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія “Валган” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайвіс” |
про | стягнення 20 538,00 грн. та стягнення 240 481,20 грн. |
та за зустрічним позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайвіс” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія “Валган” |
про | зменшення вартості робіт на 70 309,75 грн. та стягнення 1 224 000,00 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Лямченкова О.М., дов. № 13/02 від 13.02.2007 р.; |
відповідача: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія “Валган” (далі –Компанія) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайвіс” (далі –Товариство) 20 538,00 грн. боргу за виконані підрядні роботи.
За вказаною позовною заявою господарським судом Автономної Республіки Крим було порушено справу № 2-21/5542-2005.
Також у лютому 2005 р. Компанія звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просила стягнути з Товариства 240 481,20 грн. боргу за виконані підрядні роботи.
За вказаною позовною заявою господарським судом Автономної Республіки Крим було порушено справу № 2-21/5543-2005.
У червні 2005 р. Товариство звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічною позовною заявою по справі № 2-21/5543-2005, у якій просило стягнути з Компанії заборгованість та збитки у сумі 927 639,03 грн., завдані невиконанням умов договору про надання санаторно-курортних послуг № 1 від 06.01.2004 р. (т. 1, а. с. 83 –85). Заявою від 26.06.2005 р. Товариство доповнило зустрічні позовні вимоги та просило господарський суд Автономної Республіки Крим зменшити вартість робіт за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р., укладеного між ним та Компанією, на суму 70 309,75 грн. (т. 1, а. с. 118 –120).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2005 р. (т. 2, а. с. 89 –90) справи № 2-21/5542-2005 та № 2-21/5543-2005 об’єднано в одне провадження.
Заявою від 24.07.2006 р. (т. 3, а. с. 122) Товариство уточнило зустрічні позовні вимоги та просило господарський суд Автономної Республіки Крим стягнути з Компанії збитки у вигляді не одержаних грошових коштів у сумі 1 224 000,00 грн.
Позовні вимоги про стягнення з Товариства 20 538,00 грн. та 240 481,20 грн. боргу за виконані підрядні роботи Компанія обґрунтовувала тим, що Товариство не виконало зобов’язань за договорами підряду № 08-А від 07.05.2004 р. та № 07-А від 07.05.2004 р. відповідно щодо оплати виконаних робіт, що є порушенням норм ЦК України та ГК України.
Зустрічні позовні вимоги (з урахуванням уточнень) про зменшення вартості робіт за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р., укладеного між ним та Компанією, на суму 70 309,75 грн. та про стягнення з Компанії збитків у вигляді не одержаних грошових коштів у сумі 1 224 000,00 грн. Товариство обґрунтовувало тим, що:
– Компанія виконала роботи за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. з недоліками, у зв’язку з чим воно має право на пропорційне зменшення ціни роботи у відповідності до ст. 858 ЦК України;
– Компанія не виконала п. 3.1 договору про надання санаторно-курортних послуг № 1 від 06.01.2004 р., а саме –не здійснила 100 % передоплати у сумі 1 224 000,00 грн., що є підставою для їх стягнення на підставі ст. 661 ЦК України та 224 ГК України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 р. (суддя Гайворонський В.І.):
– позовні вимоги Компанії про стягнення з Товариства 20 538,00 грн. задоволено;
– позовні вимоги Компанії про стягнення з Товариства 240 481,20 грн. задоволено частково у сумі 203 204,00 грн.;
– зустрічні позовні вимоги Товариства про зменшення вартості виконаних Компанією робіт за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. на 70 309,75 грн. задоволено частково та зменшено вартість вказаних робіт на 36 796,00 грн.
– зустрічні позовні вимоги Товариства про стягнення з Компанії 1 224 000,00 грн. збитків задоволено частково у сумі 1 088 000,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 р. (колегія суддів: Плут В.М., Борисова Ю.В., Горошко Н.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 р. залишено без змін.
Щодо позовних вимог Компанії вказані судові акти мотивовані тим, що вона належним чином виконала роботи за договором підряду № 08-А від 07.05.2004 р. (на суму 20 538,00 грн.), проте роботи за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. були виконані з недоліками, а тому їх ціна підлягає зменшенню на 36 796,00 грн. –до 203 204,00 грн. (що стало підставою для задоволення відповідної частини зустрічних позовних вимог Товариства), і вказані суми підлягають стягненню з Товариства на підставі норм ЦК України.
Щодо зустрічних позовних вимог Товариства вказані судові акти мотивовані тим, що у зв’язку з невиконанням Компанією у повному обсязі п. 3.1 договору про надання санаторно-курортних послуг № 1 від 06.01.2004 р. Товариству заподіяно збитки, що виразились в неодержанні грошових коштів, які б воно одержало у випадку належного виконання Компанією вказаного пункту договору, які підлягають стягненню згідно норм ЦК України та ГК України.
Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 р., у якій просить вказані судові акти:
– скасувати у частині часткового задоволення її позовних вимог про стягнення з Товариства 240 481,20 грн. заборгованості та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі;
– скасувати у частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог Товариства про зменшення вартості робіт за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні відповідних зустрічних вимог;
– скасувати у частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог Товариства про стягненню збитків у вигляді неодержаних коштів та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні відповідних зустрічних вимог.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Компанія обґрунтовує тим, що місцевий та апеляційний господарські суди при вирішенні спору порушили ст. ст. 42, 15, 22, 28, 46, 54, 60 та 84 ГПК України, ст. ст. 214, 530, 610, 611, 614 та 623 ЦК України, ст. ст. 142, 218, 224 та 225 ГК України, ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Компанії не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Щодо позовних вимог Компанії:
Господарські суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги Компанії щодо стягнення з Товариства заборгованості за договорами підряду № 08-А від 07.05.2004 р. та № 07-А від 07.05.2004 р., а саме –зменшивши ціну за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. на 36 796,00 грн., виходили з того, що роботи за вказаним договором Компанія виконала з недоліками.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що зменшення ціни за договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. у даному випадку було зроблено з порушенням частини першої ст. 853 ЦК України, згідно з якою замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Внаслідок вказаного порушення місцевий та апеляційний господарські суди не з’ясували, чи заявляло Товариство Компанії, як того вимагає припис частини першої ст. 853 ЦК України, про допущені нею у роботі відступи від умов договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. або про інші недоліки у роботі, яка виконувалась за вказаним договором.
Наведена обставина має значення для вирішення спору, оскільки за відсутністю відповідної заяви Товариства до Компанії воно позбавлено права посилатись на відступи Компанії від умов договором підряду № 07-А від 07.05.2004 р. або на інші недоліки у роботі, виконаній Компанією за зазначеним договором.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 р. у частині розгляду позовних вимог Компанії підлягають скасуванню, а справа у цій частині –передачі на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Щодо зустрічних позовних вимог Товариства:
Товариство, звертаючись до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічною позовною заявою по справі № 2-21/5543-2005, просило стягнути з Компанії заборгованість та збитки у сумі 927 639,03 грн., завдані невиконанням умов договору про надання санаторно-курортних послуг № 1 від 06.01.2004 р. (т. 1, а. с. 83 –85).
Відповідно до частини першої ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.
В порушення зазначеної норми ГПК України господарський суд першої інстанції не з’ясував, яким чином зустрічний позов Товариства про стягнення з Компанії заборгованості та збитків у сумі 927 639,03 грн., завданих невиконанням умов договору про надання санаторно-курортних послуг № 1 від 06.01.2004 р. пов’язаний з первісним позовом Компанії про стягнення з Товариства 20 538,00 грн. та 240 481,20 грн. боргу за виконані за договорами підряду № 08-А від 07.05.2004 р. та № 07-А від 07.05.2004 р. відповідно підрядні роботи, та передчасно прийняв його до розгляду.
Господарський суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд прийнятого по даній справі рішення місцевого господарського суду, на вказане порушення уваги не звернув.
У зв’язку з чим колегія суддів Вищого господарського суд України вважає, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 р. у частині розгляду зустрічних позовних вимог Товариства підлягають скасуванню, а справа у цій частині –передачі на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим зі стадії прийняття зустрічної позовної заяви Товариства до розгляду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія “Валган” задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 р. у справі № 2-17/53-2006 у частині розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія “Валган” скасувати, а справу у цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
У частині розгляду зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайвіс” постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2006 р. у справі № 2-17/53-2006 скасувати, а справу у цій частині передати на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим зі стадії прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало