Справа № 219/1819/15-ц
2-н/219/507/2015
У Х В А Л А
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
19 березня 2015 р. м. Артемівськ
Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Полтавець Н.З., розглянувши заяву ТОВ «Артемівськ-Енергія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду 18.03.2015 року з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2007 року по 01.02.2015 року в розмірі 1366,63 гривень.
Згідно роз'яснень, наданих у п.9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011р., наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період за межами позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийняття заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
При таких обставинах, суддя вважає, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 96, 100, 101,208-210, 212, 213, 293, 294 ЦПК України, суддя,-
УХВАЛИВ :
Відмовити ТОВ « Артемівськ-Енергія» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Заяву, разом з доданими до неї матеріалами, повернути ТОВ « Артемівськ-Енергія».
Роз`яснити заявнику, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня оголошення ухвали.
Суддя Н.З.Полтавець