ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

                                             В С Т А Н О В И В:

у березні 2006 року, ВАТ "Укрнафта" звернулось до господарського суду з позовом про витребування від ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 693,781 тонн бензину А-76, 94,231тонн бензину А-95, 1 270,903 тонн дизельного палива та 20,388 тонн мазуту М-100.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до умов договору №29/487/6-П/Ш-202а-НП від 15.04.2005 року ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі управління з переробки газу та газового конденсату зобов’язалась здійснити на протязі п’ятнадцяти днів з часу отримання давальницької сировини виготовити продукцію і передати її замовнику.

За час дії договору, відповідач прийняв на переробку 58 632,201 тонн сировини, з якої було виготовлено 9 674,313 тонн бензину А-76, 25 129,762 тонн бензину А-95, 18 175,983 тонн дизельного пального та 3 283,403 тонн мазуту.

Проте, у порушення  термінів поставки, відповідач виготовлену продукцію у повному обсязі не передав, мотивуючи це заборгованістю зі сплати акцизного збору.

Вважаючи затримку з відвантаженням готової продукції і вимоги про сплату акцизного збору у розмірах, які не передбачено чинним законодавством, безпідставними, позивач просив постановити рішення про примусове вилучення цієї продукції у відповідача.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.05.2006 року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо відсутності у позивача зобов’язань зі сплати акцизного збору, погашення заборгованості по якому є умовою відвантаження продукції і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, постановивши нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, зокрема, і після оголошеної перерви у судовому засіданні до 01.02.2007 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, а зроблені судами висновки підтверджуються матеріалами справи і в касаційній скарзі не оспорюються, загальний обсяг сировини, прийнятої відповідачем на переробку, згідно умов договору №29/487/6-П/Ш-202а-НП від 15.04.2005 року, складає 58 632,201 тонн.

З цієї сировини відповідачем виготовлено 9 674,313 тонн бензину А-76, 25 129,762 тонн бензину А-95, 18 175,983 тонн дизельного пального та 3 283,403 тонн мазуту.

Залишок готової продукції, яка не передана позивачу складає 693,781 тонн бензину А-76, 94,231тонн бензину А-95, 1 270,903 тонн дизельного палива та 20,388 тонн мазуту М-100, що підтверджується актами №3-11, 3-12 звірки руху сировини та виробленої продукції за листопад-грудень 2005 року, і спору щодо цього та розрахунків за цю продукцію немає.

Що ж до заперечень відповідача проти передачі продукції та посилань у касаційній скарзі на наявність у позивача заборгованості зі сплати акцизного збору, то визнати їх правомірними не можна.

Згідно ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). 

Законом України від 25.03.2005 року №2505-IV частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" доповнено п. "г", який передбачає, що акцизний збір може обчислюватися  комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

Цим же законом внесено зміни і до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" і встановлено обчислення акцизного збору комбіновано, тобто у відсотках до обороту, але не менше встановленої твердої суми.

Порядок нарахування сум акцизного збору, виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору визначає центральний податковий орган (ст.6 Декрету).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.04.2005 року №144 внесено зміни до "Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України", які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.05.2005 року за №475/10755 і набрали чинності 17.05.2005 року.

Але, 19.05.2005 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів " від 17.05.2005 року, яким внесено зміни до ст.1 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)", якими скасовано введене законом від 25.03.2005 року №2505-IV комбіноване нарахування акцизного збору і відновлено акцизний збір на паливно-мастильні матеріали у твердій сумі.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

У період 17-18 травня 2005 року, будь-яких подій, з настанням яких пов’язується виникнення податкових зобов’язань у позивача, щодо сплати акцизного збору за комбінованою ставкою, не відбулось, відвантаження продукції чи її оплата не здійснювались.

Крім того, відмова відповідача від передачі продукції, виготовленої у листопаді 2005 року, щодо якої акцизний збір оплачено у повному обсязі, безпідставна.

При такому положенні, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд обґрунтовано постановили про задоволення позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 23.05.2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року –без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк

                                                                                          В.М. Харченко