ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 р. | № 38/239 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Наукова-виробнича фірма “Укрспецсервіс”, м. Київ (далі - ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс”)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006
зі справи № 38/239
за позовом ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Проксен”, м. Київ (далі –ТОВ “ЮФ “Проксен”)
про стягнення 120 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача –Бобрика В.І.,
відповідача –не з’яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення суми 120 000 грн., перерахованої позивачем відповідачеві за договором про надання юридичних послуг, які, на думку позивача, йому фактично не надавалися.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2006 (суддя Власов Ю.Л.) позов задоволено: з ТОВ “ЮФ “Проксен” стягнуто на користь ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” збитки в сумі 120 000 грн., а також суму судових витрат зі справи. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на приписи статей 525, 526, 610, 611, 615, 651, 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 193 Господарського кодексу України виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий, судді Алданова С.О. і Дикунська С.Я.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким: у позові відмовлено; з ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” стягнуто на користь ТОВ “ЮФ “Проксен” 600 грн. державного мита з апеляційної скарги. У прийнятті зазначеної постанови суд з посиланням на статті 628, 651 ЦК України та статтю 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходив, зокрема, з того, що позивач не довів суду обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, судові витрати зі справи віднести на ТОВ “ЮФ “Проксен”. Скаргу мотивовано: невідповідністю цієї постанови нормам матеріального і процесуального права, в тому числі статтям 628, 1212 ЦК України, статті 43 і частини першій статті 104 ГПК України; неповним з’ясуванням апеляційним господарським судом обставин справи, що мають значення для неї; неузгодженістю висновків, викладених у постанові, з фактичними обставинами даної справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень, прийнятих по суті даної справи, та передачі останньої на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.
Судом першої інстанції встановлено, що:
- сторонами було укладено договір про надання юридичних послуг від 24.05.2004 № 5/В (далі - Договір);
- відповідно до Договору ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” (замовник) доручило ТОВ “ЮФ “Проксен” (виконавець) представляти замовника, надавати йому юридичні послуги та виконувати роботи юридичного характеру (справи), а виконавець погодився надавати замовникові юридичні послуги під час судового провадження у господарській справі № 331/11-03 за позовом замовника до ПП “Лора” про стягнення боргу, супроводжувати її в інших інстанціях та “виконати дії з виконання рішення суду”;
- у Договорі визначено, зокрема, таке:
перелік юридичних послуг, що надаватимуться (пункт 1.2);
замовник сплачує виконавцеві гонорар за ведення справи в розмірі 200 000 грн. (без ПДВ; пункт 2.1);
замовник протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору сплачує виконавцеві аванс у розмірі 100 000 грн. (без ПДВ), який включає в себе “безвідзивний аванс” у розмірі 70 000 грн.;
після підписання акта приймання виконаних робіт та наданих послуг замовник зобов’язаний сплатити виконавцеві гонорар на підставі рахунка, який виконавець надасть замовникові у письмовій формі; рахунок надається факсимільним зв’язком та, на вимогу замовника, - в подальшому в оригіналі. Виконавець на вимогу замовника протягом 5 днів надаватиме звіт про ведення справи, а також документальне підтвердження виконання робіт та надання послуг;
Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами (24.05.2004) і укладений на невизначений термін (пункт 3.4);
дію Договору може бути припинено достроково на вимогу однієї із сторін з обов’язковим повідомленням про таке припинення не пізніше ніж за 15 днів до дати припинення. У разі дострокового припинення дії Договору сторони визначають вартість фактично наданих послуг та виконаних робіт і здійснюють остаточний розрахунок (пункт 3.5 Договору);
- 28.05.2005 ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” на виконання пункту 2.2 Договору сплатило ТОВ “ЮФ “Проксен” 120 000 грн. (в тому числі 20 000 грн. ПДВ);
- ТОВ “ЮФ “Проксен” юридичних послуг ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” не надало, про що свідчать відсутність акта виконаних робіт, а також відповідь ТОВ “ЮФ “Проксен” на претензію, лист господарського суду Київської області від 16.04.2006 № 38/239 та інші матеріали справи;
- ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” зверталося до ТОВ “ЮФ “Проксен” з претензією від 13.10.2005 № 148, в якій просило надати детальний перелік виконаних згідно з Договором робіт із зазначенням їх фактичної вартості; у відповіді на претензію від 14.11.2005 № 36 ТОВ “ЮФ “Проксен” навело перелік наданих послуг;
- 30.11.2005 ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” надіслало ТОВ “ЮФ “Проксен” повідомлення № 464 про припинення (розірвання) Договору з 16.12.2005, про неотримання жодних послуг на виконання Договору та з вимогою надати документи на підтвердження дій на виконання послуг за Договором і витрат, пов’язаних з таким виконанням;
- за повідомленням господарського суду Київської області від 16.04.2006, у розгляді ним справи № 331/11-03 ТОВ “ЮФ “Проксен” участі не брало, його працівники з матеріалами справи не ознайомлювалися, процесуальних дій не виконували і представництва інтересів ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” в суді не здійснювали.
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:
- за твердженням ТОВ “ЮФ “Проксен”, сторони не дійшли згоди щодо підписання акта приймання виконаних робіт та наданих послуг, оскільки ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” безпідставно звернулося з вимогою про дострокове розірвання Договору та відмовилося “визнавати фактично отримані ним від відповідача послуги”;
- у відповіді на претензію від 13.10.2005 № 148 ТОВ “ЮФ “Проксен” надало перелік здійснених дій та наданих юридичних послуг на виконання Договору;
- у листі господарського суду Київської області від 16.04.2006 зазначалося, що працівники ТОВ “ЮФ “Проксен” у судових засіданнях участі не брали, з матеріалами справи № 331/11-03 не ознайомлювалися; у згаданому переліку, який надавався ТОВ “ЮФ “Проксен” у відповідь на претензію, не вказувалися такі дії, як участь в судових засіданнях.
Відповідно до статті 901 ЦК України:
- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;
- положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, у даній нормі йдеться про обов’язок замовника оплатити надану послугу.
Відтак попередні судові інстанції у розгляді даної справи повинні були вичерпно з’ясувати обставини, пов’язані з фактичним наданням (чи ненаданням) замовникові послуг за Договором, і в залежності від цього вирішувати питання про задоволення позовних вимог чи про відмову в такому задоволенні. З цією метою названі судові інстанції мали, зокрема, належними засобами доказування перевірити надання послуг, зазначених ТОВ “ЮФ “Проксен” в листі останнього, надісланому у відповідь на претензію ТОВ “НВФ “Укрспецсервіс” від 13.10.2005 № 148. Проте обидві судові інстанції у розгляді даної справи відповідних обставин не з’ясували: апеляційний господарський суд, по суті, обмежився простою констатацією наявності зазначеного документа, а місцевий господарський суд вдався до дослідження участі чи неучасті ТОВ “ЮФ “Проксен” в судовому процесі господарського суду Київської області зі справи № 331/11-03, не взявши до уваги, що це товариство (як вбачається з установлених попередніми судовими інстанціями обставин даної справи № 38/239) у згаданому листі й не посилалося на свою участь у відповідному процесі як на підставу для одержання коштів за Договором, а наводило інші підстави, якраз і недосліджені судами.
Не встановивши обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
У зв’язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про правильність застосування названими судовими інстанціями норм матеріального права, а саме ЦК України.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Наукова-виробнича фірма “Укрспецсервіс” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 зі справи № 38/239 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов