ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 р. | № 9/32-04-805 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Шевчук С.Р., |
суддів: | Владимиренко С.В., |
Мележик Н.І. |
розглянув касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” |
на ухвалу | господарського суду Одеської області від 25.06.2004р. |
у справі | №9/32-04-805 |
за позовом | Приватного підприємства “УПТК” |
до | Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” |
про | стягнення 180459,13грн. |
за участю представників:
- позивача: Пак О.І., дов. б/н від 01.09.2005р., Охотська Л.В., дов. б/н від 01.09.2005р.,
- відповідача: Нікітенко В.В., дов. б/н від 09.01.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.04.2004р. у справі №9/32-04-805 (суддя Бакланова Н.В.) позов Приватного підприємства “УВТК” задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” на користь Приватного підприємства “УВТК” борг у сумі 180459,13грн., витрати по сплаті державного мита на суму 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
У червні 2004р. Закрите акціонерне товариство Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” та Приватне підприємство “УВТК” звернулися до господарського суду Одеської області зі спільною заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2004р. у справі №9/32-04-805 (в порядку ст.121 ГПК України) та просили змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2004р. у справі №9/32-04-805 наступним чином: зобов’язати Закрите акціонерне товариство Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” в рахунок погашення боргу в сумі 182277,13грн. передати, а Приватному підприємству “УВТК” прийняти у власність наступне нерухоме майно Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур”: нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі виробничого корпусу цеху прядильно-ткацького виробництва, м. Одеса, вул. Краснослобідська, 1/12, а саме: (згідно техпаспорту), приміщення №3: 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-14, загальною площею 1159,6м2 загальною вартістю 182277,13грн.
Поряд з цим, сторонами у даній справі під час розгляду зазнаної заяви була подана спільна заява про уточнення вимог, викладених у спільній заяві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2004р. у справі №9/32-04-805, в якій сторони просили змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2004р. у справі №9/32-04-805 шляхом звернення стягнення на наступне нерухоме майно Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур”: нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі виробничого корпусу цеху прядильно-ткацького виробництва, м. Одеса, вул. Краснослобідська, 1/12, а саме: (згідно техпаспорту) приміщення №3: 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-14, загальною площею 1159,6м2 загальною вартістю 182277,13грн.
25.06.2004р. ухвалою господарського суду Одеської області у справі №9/32-04-805 (суддя Бакланова Н.В.) змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2004р. у справі №9/32-04-805 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур”, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснослобідська, 1/12, а саме: нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі виробничого корпусу цеху прядильно-ткацького виробництва (згідно техпаспорту): приміщення №3: 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-14, загальною площею 1159,6м2, загальною вартістю 182277,13грн.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою про зміну способу та порядку виконання рішення, Закрите акціонерне товариство Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу місцевого господарського суду, посилаючись на неправомірне відчуження належного відповідачу на праві власності нерухомого майна.
Приватне підприємство “УПТК” скористалося правом, наданим ст.1112 ГПК України, та надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити Закритому акціонерному товариству Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” у задоволенні касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2004р. у справі №9/32-04-805.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур”, викладені у касаційній скарзі, заперечення Приватного підприємства “УПТК”, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Слід зазначити, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду, якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, тоді як безпосередньо перелік майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, визначає державний виконавець в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Однак суд першої інстанції, задовольнивши спільну заяву сторін щодо зміни способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.04.2004р. у справі №9/32-04-805 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відповідача, а саме: нежитлові приміщення другого поверху виробничого корпусу цеху прядильно-ткацького виробництва (згідно техпаспорту): приміщення №3: 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-14, загальною площею 1159,6м2, загальною вартістю 182277,13грн., не врахував, що згідно ст.121 ГПК України з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду має право звернутися до суду лише сторона, державний виконавець, прокурор чи його заступник. Звернення до суду зі спільною заявою сторін у порядку ст.121 ГПК України не передбачено.
Місцевий господарський суд не з'ясував наявності/відсутності у відповідача грошових коштів на рахунку в банку або їх недостатності для покриття заборгованості у сумі 182277,13грн. та наявності обставин, з якими закон пов'язує право на відчуження зазначеного майна (відсутність заборони на відчуження або арешт зазначеного майна за даними Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна; відсутність податкової застави та заставної за даними Державного реєстру застави рухомого майна), не зважив, що суд може змінити спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення не на конкретно визначене майно відповідача –нежитлові приміщення другого поверху виробничого корпусу цеху прядильно-ткацького виробництва, а на майно у сумі 182277,13грн. боргу .
Отже, прийняту судом першої інстанції оскаржувану відповідачем ухвалу неможна вважати законною та обґрунтованою.
Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не спростовують висновків колегії суддів касаційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
В силу ч.1 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, у зв’язку з недотриманням судом першої інстанції процесуальних норм при розгляді заяви сторін у даній справі, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що прийнята судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.1115, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання “Лазур” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2004р. у справі №9/32-04-805 скасувати.
Головуючий | С. Шевчук |
Судді: | С. Владимиренко |
Н. Мележик |