Справа № 2-303-07г.

РІШЕННЯ

іменем України

«ЗО» січня 2007р.                                                                                 м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайоний суд Донецької області в складі: головуючий-суддя Геєнко М.Г. при секретарі-Горічева СВ. за участю представника відповідача- адвокат ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми задатку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з дійсним позовом до відповідачки де просить задовольнити позов, при цьому обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в червні 2004р. вирішив придбати у відповідачки автомобіль „ГАЗ-2410" за 1300 доларів США, при цьому 10.06.04р. передав останній, у якості задатку, 500 доларів США.

До теперішнього часу відповідачка ухилялась від укладання договору куплі- продажу автомобіля, а тому він просить стягнути з неї суму задатку, судові витрати по справі.

Відповідачка позовні вимоги не визнала та просить в їх задоволені відмовити, посилаючись на те, що після отримання задатку вона передала позивачу автомобіль і останній експлуатував його до листопада 2004р., а потім вона забрала у нього автомобіль, так як позивач ухилявся від укладання договору куплі- продажу.

31.12.04р. вона з позивачем зняла автомобіль з обліку в МРЄВ, та, так як в цей день запізнились оформити договір куплі-продажу, то погодили це зробити на 3.01.05р., та позивач у вказаний час відмовився це робити, мотивуючи тим, що в нього не має грошей.

До теперішнього часу договір куплі-продажу не укладений з вказаних причин, і, як вона вважає, це сталося з вини позивача.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши докази та матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, як не законним та безпідставним, за наступних обставин.

Так, як було належним чином встановлено у судовому засіданні, в червні 2004р. між сторонами дійсно була встановлена домовленість про укладання договору куплі-продажу автомобіля «ГАЗ-2410, 1991 р.в., який належить на праві приватної власності неповнолітній доньки відповідачки-ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 5.11.2003р. (л.с.18).

Суд вважає, що про належний намір укласти даний договір, з боку відповідачки, свідчить рішення виконкому Билбасівської селищної Ради НОМЕР_1, відкіля слідкує, що відповідачка отримала у вказаного комітету дозвіл на укладання такого договору куплі-продажу (л.с.17).

Ст. 570 ч.І ЦК України встановлює, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

2

Сторони не заперечують у суді того факту, що дійсно 10.06.2004р. позивач, у якості задатку, передав відповідачці, за вказану машину, гроші у сумі 500 доларів США, а залишок у 800 доларів США зобов'язався передати при переоформлені машини (л.с.4).

Факт передачі відповідачкою позивачеві вказаної машини в червні 2004р., після отримання задатку, та користування нею позивачем до листопада 2004р., знаходить своє ствердження у поясненнях свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 які на це прямо вказують, що не спростовує і позивач, погоджуючись з тим, що з листопада 2004р. вказану машину відповідачка у нього забрала, так як до того часу договір куплі-продажу між ними не був угоджений.

Суд приймає до уваги пояснення вказаних свідків, розцінює їх як правдиві, що знаходять своє підтвердження в інших доказах по справі.

Як не заперечують сторони, та на що вказують вищезгадані свідки, 31.12.2004р. позивач по відповідачка дійсно сумісно їздили в Слов'янське МРЄВ, де зняли автомобіль з обліку, що знаходить своє підтвердження в копії технічного паспорту на автомобіль «ГАЗ-2410» - «... зняти з обліку для послідуючої реалізації протягом 3-х місяців» (л.с.16), що, на переконання суду, підтверджує прямий намір відповідачки укласти договір куплі-продажу машини.

Суд не погоджується з вказівками позивача, свідка ОСОБА_8 (його дружини), що не укладання договору сталося з вини відповідачки, так як ці пояснення не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та наданих позивачем доказах.

Так, з чим погодились сторони, вони дійсно з 31.12.2004р. прийшли до згоди 3.01.2005р. укласти договір куплі-продажу машини, та коли відповідачка приїхала до позивача з цією метою, то останній, на що вказали свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ухилився від цього, вказавши, що у нього на цей час не має грошей.

До теперішнього часу такий договір між сторонами не ухвалювався і позивач не бажає його ухвалювання.

Згідно вимог ч.І ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

З огляду на вказане, що в судовому засіданні з достовірністю було встановлена саме вина позивача у не укладенні договору куплі-продажу вищезгаданої машини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за відсутністю підстав для їх задоволення.

Згідно викладеного, керуючись ст.ст. 570-571 ЦК України, 10, 60, 209, 213,215 ЦПК України, суд,-

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми задатку, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області, через Слов'янський міськрайоний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя         .           М.Г. Геєнко.