АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 33 / 2090 / 682 / 2012 Головуючий 1 інстанції: Чередник В.Є.
Справа№2018 / 14855 / 2012
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2012 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Олефір Н.О., за участю прокурора Стасевського Л.С., особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за протестом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2012 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2012 року провадження у справі у відношенні
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючої, яка мешкає за адресою: м. Харків, Померки, 86, 6-та тублікарня,
- закрито на підставі п. 8 ст. 247 КУпАП за наявності нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом встановлено, що 14 вересня 2012 року о 10-00 годині ОСОБА_1 за місцем свого проживання в м.Харкові, Померки, 86 , 6-та тублікарня, порушила правила утримання диких тварин у неволі та в напіввільних умовах, а саме: тварини утримуються в клітках та пристосованих спорудах, норми площі яких не відповідають мінімальним нормам для утримання диких тварин в неволі або в напіввільних умовах, які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 30.09.2010 р. № 429, що є порушенням п.3.5 Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах, ст.8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Так, 2 єнотовидні собаки утримуються в клітці розміром 1,0 м х 2,5м при висоті клітки 1 м; 2 єнотовидні собаки - в клітці розміром 0,9 м х 0,9м при висоті 0,9 м; 1 єнотовидний собака в клітці розміром 1,7м х 1,6 м при висоті 1,2 м; 1 єнот-полоскун в клітці розміром 2,25м х 1,2м при висоті 1,5м; 2 єноти-полоскуни в клітці розміром 0,8 м х 2,0 м при висоті 1,25м; 1 єнот-полоскун в клітці розміром 0,8 м х 2,0м при висоті 1,25м; 5 скунсів в клітці розміром 1,95м х 0,7м, висотою 0,9м при обов’язкових нормах на 1 особину 6 кв. метрів площі та висоті вольєра 2,5 метрів. 1 степовий орел утримується в клітці розміром 2,8 м х 2,8м висотою 1,9 м при нормі 5 кв. метрів площі та 3 метри висотою. 1 муфлон утримується в вольєрі без наявності укриття від дощу, снігу та вітру. 2 лисиці ( руда і чорно-бура) утримуються в клітці розміром 1,7м х 1,2 м та висотою 1,6м при нормі 6 кв. метрів площі та при висоті 2,5 метри.
Крім того, по території переміщуються два рожевих пелікана, один з яких без крила та зі зламаним клювом.
Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері вніс протест, в якому, посилаючись на те, що рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2012 року про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 стосується іншого складу адміністративного правопорушення, а саме: правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 88-1 КУпАП, просить скасувати постанову судді районного суду та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 88-1 КУпАП.
Заслухавши пояснення прокурора Стасевського Л.С., який підтримав протест Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією об’єктів тваринного світу, пояснення ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення протесту, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи протесту прокурора, приходжу до висновку, що постанова судді районного суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення від 17 вересня 2012 року № 001197 та актом обстеження дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14 вересня 2012 року № 84/1/05-24, складеним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, відповідно до якого 14 вересня 2012 року у ОСОБА_1 виявлені дикі тварини, які утримуються нею в клітках та пристосованих спорудах, норми площі яких не відповідають мінімальним нормам, передбаченим п.3.5 Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають в стані неволі або в напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30. 09. 2010р. № 429.
У судовому засіданні апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1 пояснила, що вона з родиною мешкає за адресою: м. Харків, Померки, 86 6-та тублікарня, де на території її домоволодіння утримуються дикі тварини, які належать їй та умови утримання яких нею покращуються, хоча вона не отримувала припису щодо усунення недоліків умов їх утримання. 14 вересня 2012 року протягом дня вона знаходилась за місцем свого проживання та стверджує, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області обстеження не проводилося.
Апеляційним судом опитана ОСОБА_3, яка пояснила, що вона є державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області. 14 вересня 2012 року нею на вимогу міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері було проведено обстеження щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_1І при утриманні нею диких тварин. За результатами перевірки було складено акт, який ОСОБА_1 відмовилася підписати. 17 вересня 2012 року ОСОБА_1 з’явилась до державної екологічної інспекції охорони навколишнього природного середовища Харківської області, де в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилась від підпису та отримання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв’язку з чим копія протоколу про адміністративне правопорушення була направлена їй поштою.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду підтвердили викладені обставини, посилаючись, що були свідками цих обставин.
Поясненнями державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3 спростовано пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що обстеження 14 вересня 2012 року інспектором не проводилося.
Порушення вимог ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1І винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, оскільки доведено, що нею допущено порушення правил утримання диких тварин у неволі та в напіввільних умовах. Підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 та п. 7 ст. 247 КУпАП відсутні. Подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, як вбачається з акту обстеження, мала місце 14 вересня 2012 року. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. ст. 88-1 КУпАП, що полягає в порушенні ОСОБА_1 саме в цей період часу правил утримання диких тварин в неволі або в напіввільних умовах складено 17 вересня 2012 року.
Суддя районного суду приймаючи рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 послався на наявність постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2012 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, проте не звернув увагу на те, що це рішення стосується іншого складу адміністративного правопорушення, а саме: правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 88-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови судді районного суду та прийняття нової постанови, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 88-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення, яке відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене в межах санкції ч.3 ст.88-1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Протест Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задовольнити частково.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2012 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти нову постанову.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень без конфіскації об’єктів тваринного світу.
Копію постанови судді апеляційного суду протягом трьох днів надіслати прокурору і ОСОБА_1
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя апеляційного суду
Харківської області ОСОБА_8