АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-7966/09 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Романюк М.М.

Категорія

У Х В А Л А

27 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Петренко І.О.

суддів Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ВАТ «Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Павлградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Павлоградвугілля», посилаючись на отримання професійного захворювання під час роботи на шахтах відповідача. Згідно довідки МСЕК від 26.06.2006 року йому встановлено сукупно первинно 65 % по профзахворюванням згідно акту форми П – 4 від 26 травня 2006 року, та встановлена 3 група інвалідності. Посилаючись на те, що через втрачене здоров'я він пережив душевні страждання просив виплатити йому страхову виплату за моральну шкоду в сумі 121 000 грн.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 6 500 грн. та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судового рішення й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач утратив працездатність внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання трудових обов’язків. Згідно довідки МСЕК від 26.06.2006 року йому встановлено первинно 65 % по профзахворюваннях згідно акту форми П – 4 від 26 травня 2006 року, та встановлена інвалідність 3 групи, а тому, відповідно до ст.1167 ЦК України, ст.237-1 КЗпП України та рішення Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, моральна шкода заподіяна позивачу повинна бути відшкодована відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка завдана йому в результаті отриманого ним професійного захворювання під час роботи в підземних та шкідливих умовах ВАТ "Павлоградвугілля". Наявність стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 65% первинно було підтверджено довідкою МСЕК від 26.06.2006 року. Тобто у позивача виникло право на таке відшкодування.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як установлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричинена негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов’язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди саме з ВАТ «Павлоградвугілля».

Право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло у червні 2006 року.

Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». В подальшому, а саме Законом України від 20.03.2007 року були внесені зміни до цього Закону яким скасовано право громадян, що потерпіли від професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду.

Факт порушення законних прав позивача, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків підтверджується і Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 26.05.2006 року (а.с.11), у якому зазначено, що професійне захворювання виникло в тому числі через недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту, неефективність захисних засобів. Крім того серед причин професійного захворювання вказано на запиленість повітря робочої зони, підвищений рівень вологості.

Те, що позивач при укладанні трудового договору був ознайомлений про небезпечні і шкідливі виробничі фактори, виплата позивачеві одноразової допомоги та щомісячного відшкодування шкоди, тобто виплата страхових виплат Фондом, не звільняє відповідача від відшкодування моральної шкоди.

ВАТ «Павлоградвугілля» є належним відповідачем у справі, що підтверджується і рішенням Конституційного суду України від 08.10.2008 року за № 20-рп.

Те, що відшкодування моральної шкоди не передбачено колективним договором, немає висновку МСЕК про заподіяння позивачу моральної шкоди, не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки факт спричинення позивачу такої шкоди підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами .

Тримісячний строк, передбачений ст.233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовується.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді: