Справа № 2 - 20 - 2007
РІШЕННЯ ІМ «ЯМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі :
головуючого судді Мірошніченко Л.Є.
при секретарі Дудкевич CO.
Слепаньової В.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецького обласного ЗАТ по туризму та екскурсіям „Донецьктурист", з участю третьої особи ДП ВК „Краснолиманська" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та за позовом ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" до Донецького обласного ВАТ по туризму та екскурсіям „Донецьктурист", ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третьої особи КП „БТІ" про визнання права повного господарського відання на майно, що перебуває у державній власності та про визнання договорів недійсними, суд, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2003 року до суду з позом звернувся ОСОБА_2, до Донецького обласного ВАТ
по туризму та екскурсіям ,Донецьктурист" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності за ним на трьохповерхову будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1, загальною площею 863, 4 кв.м.
07.02.2006 року ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" звернулася з позовною
заявою до Донецького обласного ВАТ по туризму та екскурсіям „Донецьктурист", ОСОБА_2, з участю третьої особи КП „БТІ", про визнання права повного господарського відання на майно, що перебуває у державній власності та про визнання договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ВАТ „Донецьктурист" недійсним, обґрунтував свої вимоги тим, що ДП „ВК „Краснолиманська" є правонаступником шахти „Краснолиманська" ВО
„Красноармійськвугілля". Постановою № 2 від 10.05.1998 року ВО „Красноармійськвугілля" затверджено робочий проект на будівництво спальних корпусів туристичної бази м. Слов"яногірську. Актом державної приймальної комісії від 30.10.1990 року було прийнято в експлуатацію закінчений об'єкт будівництва -ІНФОРМАЦІЯ_1, розташований за адресою АДРЕСА_1. У зв'язку з нестачею вільних коштів спальний корпус тимчасово не експлуатувався підприємством. Коли настала фінансова можливість приступили до ремонту споруди, працівників позивача не було допущено до ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки 12.06.2003 року ЗАТ „Донецктурист" продало спальний корпус ОСОБА_2 відповідно до спірного договору і з цієї ж дати будівля корпусу була передана останньому за актами прийому - передачі. Вважає, що ЗАТ „Донецктурист" не мало права продажу ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він є державної власністю та перебуває у повному господарському віданні ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська", оскільки це підтверджено Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.09.2004 року, де встановлені наступні юридичні факти:
1) ДП „ВК „Краснолиманська" є правонаступником шахти „Краснолиманська" ВО
„Красноармійськвугілля";
2) ДП „ВК „Краснолиманська" доведено наявність права державної власності (права повного
господарського відання) на будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1;
3) договір про будівництво ІНФОРМАЦІЯ_1 від 1987 року визнано неукладеним та таким, що не може підтверджувати право власності ЗАТ „Донецктурист",
4) довідка-повідомлення від 24.12.1990 року не є угодою, що опосередковує відчуження майна;
5) відсутні будь які відомості про вибуття ІНФОРМАЦІЯ_1 з володіння ДП „ВК
„Краснолиманська".
Зазначена Ухвала Господарського суду Донецької області залишена без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2004 року та набрала чинності.
Вважає, що ДП „ВК „Краснолиманська" має право повного господарського відання на спальний корпус, що підтверджується Актом держаної приймальної комісії від 30.10.1990 року на спальний корпус, що входить до переліку право установчих документів, зазначених в діючої на той момент Інструкції „Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь в містах та селищах міського типу УРСР" від 1966 року. Даний корпус збудований правопопередником ДП „ВК „Краснолиманська" господарським способом за рахунок власних коштів та власними силами, тому згідно з ч.І ст. 37 Закону України „Про власність" дане майно належить ДП „ВК „Краснолиманська".
Також: вважає, що належним доказом, згідно зі ст. 7 Закону України „Про аудиторську діяльність" є висновки аудитора ОСОБА_4, що підтвердила факт відсутності документів про вибуття спірного майна з власності ДП „ВК „Краснолиманська"; право державної власності та право повного господарського відання на будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП „ВК „Краснолиманська"; що ЗАТ „Донецьктурист" ніколи не набувала права власності на спальний корпус та не набувало повноважень із розпорядженням державною власністю у вигляді ІНФОРМАЦІЯ_1, що перебуває у повному господарському віданні ДП „ВК „Краснолиманська".
Стосовно вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.06.2003 року зазначив, що ЗАТ „Донецьктурист" не мав жодних правових підстав, як не власник, на здійснення угоди з відчуженням державної власності, яка перебуває у повному господарському віданні ДП „ВК „Краснолиманська", ОСОБА_2. Такий договір не відповідає законодавству, тому ставить питання про визнання його недійсним на підставі ст. 48 ЦК України (1963 року) з моменту його підписання згідно із ч. 1 ст. 59 ЦК України.
Крім того, зазначив, що строк на звернення до суду з даним позовом ДП „ВК „Краснолиманська" - не порушений.
У лютому 2006 року ДП „ВК „Краснолиманська" подало заяву про доповнення підстав та збільшення первісних позовних вимог (а.с. 95-99 том 3} де додатково зазначило, що попередні докази належності будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП „ВК „Краснолиманська", визначали площу будівлі розміром 369 кв.м, що зумовлено помилковими відомостями Акту державної приймальної комісії від 30.10.1990 року. Той факт, що спірна спальна будівля має площу 863, 4 кв.м.
Крім того, додатково зазначив, що під час апеляційного провадження за поданням прокуратури Донецької області на Рішення Слов'янського міського суду від 11.07.2003 року представником було надано договір купівлі-продажу від 18.08.2003 року, укладений між ОСОБА_2, та ОСОБА_3, з якого вбачається, що предметом продажу є саме спірна будівля ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає, що ОСОБА_2, не мав правових підстав як не власник на здійснення угоди відчуження державної власності, яка перебуває у повному господарському віданні ДП „ВК „Краснолиманська". Тому такий договір є недійсним на підставі ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року) з моменту його підписання. У зв"яку з цим ставив питання про:
1. визнання за ДП „ВК „Краснолиманська" права повного господарського відання на нерухоме майно державної" власності - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 863, 4 кв.м;
2. визнання недійсним з моменту підписання договору купівлі-продажу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 між ЗАТ „Донецктурист" та громадянином ОСОБА_2 від 12.06.2003 року,
3. визнання недійсним з моменту підписання договору купівлі-продажу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 між: громадянином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.08.2003 року,
4. стягнення судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача ДП „ВК „Краснолиманська", Попков Д.А.,
що діє на підставі доручення від 06.06.05, 06.06.06, підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні позовним заявам, додав, що питання належності ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП; „ВК „Краснолиманська" вже був вирішений судами та на підставі ч. З,-ст. 61 ЦПК України не
з
потребують по другого доказування. Також зазначив, що ЗАТ „Донецктурист" не навів жодних доказів того, що будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 належала ЗАТ. Дану обставину також підтвердили свідки, що були допитані в судовому засіданні. Просить задовольнити позов ДП „ВК „Краснолиманська" в, повному обсязі, стягнути з відповідачів судові витрати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, просить відмовити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги в частині визнання угоди дійсною. В частині визнання права власності за ним - від позову відмовився і Ухвалою суду від 27.10.2006 року відмова, була прийняті судом.
ОСОБА_2 навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви, зазначив, що 12.06.2003 року між ним та ЗАО ,Донецктурист" був укладений договір купівлі продажу трьохповерхового ІНФОРМАЦІЯ_1, площею 863, 4 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1. Він оплатив предмет угоди - 80704 грн., про що йому був виданий касовий ордер. Згідно акту прийому-передачі отримав споруду, але в БТІ не реєстрував. Згодом став оформлювати землю, але йому відмовили, оскільки угода не була укладена нотаріально. Він звернувся до ЗАТ „Донецктурист", але йому відмовили, оскільки вже будівлю зняли з балансу. Тому він повинен був звернутися до суду з позовною заявою. Просить визнати угоду купівлі-продажу від 12.06.2003 року між ним та ЗАТ „Донецктурист" трьохповерхового ІНФОРМАЦІЯ_1, площею 863, 4 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 - дійсним. Позов ДП „ВК „Краснолиманська" - не визнає.
В судовому засіданні представник відповідача ЗАТ „Донецктурист", Варламова СВ., що діє на підставі доручення від 06.04.2006 року, 30.05.2006 року, 13.06.2006 року, 18.07.2006 року, 31.07.06, 10.01.2007 (а.с. 13, 166, 203 }, позов ОСОБА_2 визнала в повному обсязі, зазначила, що дійсно між ними була укладена угода купівлі-продажу. В нотаріальному порядку посвідчена угода не була, оскільки ЗАТ „Донецктурист" зняло дану споруду з балансу, тому надати документи, що підтверджують право власності на спірну споруду до нотаріальної контори не можуть. Підтвердити в судовому засіданні, що спірнийІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на балансі ЗАТ „Донецктурист" не має можливості, оскільки всі документи балансові були вилучені робітниками міліції при розслідуванні кримінальної справи. Вважає, що сторони домовилися стосовно основних умов угоди, тому вона повинна бути визнана дійсною.
Позов, заявлений ДП „ВК „Краснолиманська" вважає не підлягає задоволенню. Дійсно Рішенням Господарського суду Донецької області було визнано право повного господарського відання ІНФОРМАЦІЯ_1 загальної площею 369 кв.м, розташованого АДРЕСА_1. Вважає, що право власності держави та повного господарського відання за ДП „ВК „Краснолиманська" визнано з порушенням норм діючого законодавства, оскільки вони не були залучені до участі у справі, тому дане рішення приймати до уваги не потрібно. Крім того, у них на балансі підприємства знаходився спірний спальний корпус, їм наділялася земля для будівництва даного корпусу, з позивачем укладався договір про будівництво ІНФОРМАЦІЯ_1 07.04.1987 році та додатковий договір про побутову трьохповерхового корпусу № 1 для відпочинку шахтарів. На підставі довідки-підтвердження турбазі „Слов"яногірська" дана будівля була передана на баланс, тому вважає, що на момент укладання угоди вони була власниками будівлі та мали право розпоряджатися спірним майном. Рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2005 року до Донецького апеляційного господарського суду ЗАТ „Донецктурист" не оскаржував.
В судовому засіданні представник відповідача ЗАТ „Донецктурист", Шейко В., що діє на підставі доручення від 30.05.2006 року, 18.07.2006 року, 31.07.06, 13.06.2006 року (а.с. 165, 204 ), позов ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі продажу від 12.06,2003 року між: ним та ЗАТ „Донецктурист" ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 863, 4 кв.м, вартістю 80704 грн. визнала в повному обсязі. В задоволенні ', позову ДП. „ВК „Краснолиманська" просить відмовити. Навела доводи, аналогічні доводам представника ЗАТ „Донецктурист" - Варламової СВ.
4
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов ДП „ВК „Краснолиманська" не визнав, зазначив, що він придбав спірний ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 863, 4 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі угоди, що була укладена між ним та ОСОБА_2, який на момент укладання угоди був власником. Договір був посвідчений в нотаріальній конторі, форма угоди порушена не була, він набув право власності на підставі угоди, що не суперечить закону, тому вважає себе власником та просить відмовити в задоволенні позову ДП „ВК „Краснолиманська" про визнання права повного господарського відання на спірний спальний корпус та визнання угод недійсними. Вважає, що позов ОСОБА_2, підлягає задоволенню в повному обсязі, підтримав доводи представників ЗАТ „Донецктурист".
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, - ОСОБА_5, що діє на підставі доручення від 04.05.2006 року (а.с. 98 том 3) позов ДП „ВК „Краснолиманська" про визнання права повного господарського відання на спірний спальний корпус, та визнання угод недійсними не визнав, навів доводи, аналогічні доводам відповідача ОСОБА_3. Вважає, що позов ОСОБА_2, підлягає задоволенню в повному обсязі, підтримав доводи представників ЗАТ ,Донецктурист".
В судовому засіданні представник ВТІ, що діє за дорученням від 05.05.2006 року, 14.06.2006 року, 25.01.2007 року (а.с. 75, 257 том 4) просить розглянути справу на розсуд суду. Зазначила, що на спірну споруду - спальний корпус - зареєстровано право власності в БТІ за двома власниками - ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу та за Державою в особі Верховної Ради України згідно Рішення Господарського суду.
Суд вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов ОСОБА_2, про визнання угоди дійсною - не підлягає задоволенню, позов ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" про визнання права повного господарського відання на майно, що перебуває у державній власності та про визнання договорів недійсними - підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, що ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" є юридичною особою на підставі довідки № 7-22-45 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 64 том 2), та діє на підставі Статуту (а.с. 65-66 том 2) є правонаступником шахти „Краснолиманська" виробничого об'єднання „Красноармійськвугілля".
Рішенням Правління Українського товариства по туризму та екскурсіям „Укрпрофтур" від 16.05.2005 року перепрофільована турбаза „Слов"яногірська" у пансіонат з лікуванням, встановлена назва Пансіонат „Слов"яногірський" обласного дочірнього підприємства,Донецктурист" (а.с. 21 том 1).
Рішенням Загальних зборів Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" від 15.11.2000 року (а.с. 26 том 1) реорганізовано Донецьке обласне дочірнє підприємство „Донецктурист" в Донецьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „Донецктурист" , що зареєстроване як юридична особа та діє на підставі Статуту (а.с. 113-130 том 4).
12.06.2003 року між; пансіонатом „Слов"яногірський" ЗАТ ,Донецктурист", в особі Гавенко В.П., що діяв на підставі доручення 45 від 02.06.2003 року, що видав ЗАТ „Донецктурист" (а.с. 28 том 1) з однієї сторони та ОСОБА_2, з іншої сторони був укладений договір купівлі продажу ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 863, 4 кв.м, балансовою вартістю 67253, 4 кв.м на земельній ділянці площею 402, 4 кв.м за 80704 грн. В нотаріальній конторі угода посвідчена не була (а.с. 23 том 1).
Рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 11.07.2003 року зазначена угода купівлі-продажу між: пансіонатом „Слов"яногірський" ЗАТ „Донецктурист" та ОСОБА_2, була визнана такою, що відбулася та визнано за ОСОБА_2, право власності на ІНФОРМАЦІЯ_1, розташований
5
„АДРЕСА_1, що складається з 103 приміщень, площею 863, 4 кв.м (а.с. 33-34 том 1).
18.08.2003 року був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_2, продав належне йому на підставі Рішення Слов'янського міського суду від 11.07.2003 року на ОСОБА_3 придбав приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться АДРЕСА_1 площею 863, 4 кв.м, на земельній ділянці земель Слов"яногірської міської Ради (а.с. 66 том 3).
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.02.2006 року Рішення Слов'янського міського суду від 11.07.2003 року про визнання права власності на спірний спальний корпус за ОСОБА_2 - скасовано (а.с. 212-213 том 1).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2005 року по справі № 44/393пн визнано за Державним Підприємством „Вугільна компанія „Краснолиманська" право повного господарського відання ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 369 кв.м, розташований АДРЕСА_1. Визнано незаконним рішення КП „ВТІ" НОМЕР_1про відмову в державній реєстрації зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язано КП „ВТІ" зареєструвати право повного господарського відання ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 369 кв.м, розташований АДРЕСА_1 (а.с. 55-57 том 4).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.04.2006 року роз'яснено рішення Господарського суду Донецької області від ЗО. 11.2005 року у справі № 44/393пн, зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 369 кв.м, розташований АДРЕСА_1, на який рішенням суду визнано право повного господарського відання за Державним Підприємством „Вугільна компанія „Краснолиманська", та будівля ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була придбана громадянином ОСОБА_2, у ЗАТ ,Донецьктурист" на підставі договору купівлі-продажу 12.06.2003 року, а згодом була продана ОСОБА_3 є одним й тим самим об'єктом нерухомого майна (а.с. 54 том 4).
05.04.2006 року КП „ВТІ" м. Слов'янська видало Реєстраційне посвідчення, в якому зазначено, що об'єкт нерухомого майна - будівля ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 зареєстрована на праві державної власності за Державою в особі Верховної Ради, що знаходиться в повному господарському віданні Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська" (а.с. 180 том 4).
Рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2005 року по справі № 44/393пн, Ухвала Господарського суду Донецької області від 11.04.2006 року та Реєстраційне посвідчення КП „ВТІ" м. Слов'янська від 05.04.2006 року про реєстрацію спірного нерухомого об'єкту за Державою в особі Верховної Ради у порядку передбаченому законодавством не оскаржувалися.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли до моменту набуття законної сили Цивільного Кодексу України від 2003 року, то суд вважає за необхідне застосувати п. 4 Заключних і Перехідних положень Цивільного Кодексу в редакції 2003 року й застосувати Цивільний Кодекс у редакції в 1963 року.
1. Вирішуючи позов ОСОБА_2, про визнання угоди дійсною, суд вважає, що він не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року): „Договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність ; договору (ст. / 47 цього Кодексу)."
6
Пункт 27 Інструкції „Про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7.07.1994 року за № 152/361 містить перелік угод, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, а саме договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (ст. 227, 242, 244, 426 Цивільного Кодексу (в редакції 1963 року).
У відповідності зі ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року): „Нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою ст. 48 цього Кодексу".
У зв'язку з цим суд вважає, до при укладанні угоди купівлі-продажу між ЗАТ „Донецктурист" та ОСОБА_2, не була додержана обов'язковість нотаріальної форми, що передбачено зазначеними нормативними актами і що тягне за собою недійсність угоди.
Суд не приймає до уваги посилання позивача та його представника, як на підставу задоволення позову, на ст. 48 Закону України „Про власність", оскільки згідно з цією статтею захист прав власності належить власнику. Оскільки ОСОБА_2, власником спірного майна не був, тому посилання на дану статтю не ґрунтується на законі.
Стосовно підстав позивача ОСОБА_2, визнання угоди дійсною, що ЗАТ .Донецктурист" і ОСОБА_2, виконали всі умови угоди, але ЗАТ „Донецктурист" ухиляється від нотаріального посвідчення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року): „Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною".
В суді представник ЗАТ Донецктурист" посилався на те, що вони вже зняли з балансу спірну споруду, тому не мають можливості укласти угоду у нотаріальній конторі. Разом з тим, представник відповідача не навів жодного доказу находження на балансі та зняття з балансу ЗАТ „Донецктурист" спірного ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилання представника ЗАТ „Донецктурист" на те, що з ЗАТ дані документі були вилучені при розслідуванні кримінальної справи, судом не може бути прийнято та розцінено як належний доказ, оскільки це спростовується наданими представником ЗАТ „Донецктурист" документами, а саме відповіддю КРО м. Слов'янська (а.с. 308 том 4), розпискою ведучого спеціаліста-ревізора КРО - Коханської 1.1, (а.с. 310 том 4), описом бухгалтерської документації пансіонату „Слов"яногірський", що була складена пом. о/у Слов'янського відділення Краматорського МРО УВОП УМВС України Колесник В.Н. (а.с. 311 том 4), з яких вбачається, що правовстановлюючих документів на право власності на спірний спальний корпус не вилучалися.
У зв'язку з цим суд вважає, що в судовому засіданні сторони не навели переконливих доказів тому факту, що ЗАТ „Донецктурист" ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, тому суд вважає, що підстави для визнання угоди дійсною - відсутні і в задоволенні позову про визнання договору купівлі продажу між ЗАТ Донецктурист" та ОСОБА_2, спільного корпусу від 12.06.2003 року - відмовити.
2. Вирішуючи позовні вимоги ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" про визнання недійсним договору купівлі-продажу 12.06.2003 року між: пансіонатом „Слов"яногірський" ЗАТ Донецктурист" та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 863, 4 кв.м суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав зазначених вище в Рішенні, а саме не додержання сторонами форми угоди (ч.І ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) та безпідставне посилання на ч.2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року). Оскільки при недодержанні форми угоди
7
така угода є недійсною згідно ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), тому підстави для задоволення позову відсутні, тому що вже на підставі закону вона є недійсною.
Згідно ч.2 ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року) - по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Однак в судовому засіданні ОСОБА_2, вимог про повернення отриманого за угодою не заявляв, тому суд не має можливості вийти за межі заявленого позову, у зв'язку з цим дане питання у рішенні не вирішується.
Разом з тим, суд роз'яснює ОСОБА_2, що він не позбавлений можливості звернутися до ЗАТ ,Донецктурист" з позовом про стягнення отриманої суми за договором купівлі-продажу.
3. Вирішуючи позовні вимоги ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2003 року згідно якого ОСОБА_2, продав належне йому на підставі Рішення Слов'янського міського суду від 11.07.2003 року, а ОСОБА_3 придбав приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться АДРЕСА_1 площею 863, 4 кв.м, на земельній ділянці земель Слов"яногірської міської Ради, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зазначеного договору, ОСОБА_2, розпоряджався спірним спальним корпусом як власник на підставі Рішення Слов'янського міського суду від 11.07.2003 року. Разом з тим, Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.02.2006 року зазначене Рішення про визнання права власності на спірний спальний корпус за ОСОБА_2 - скасовано.
Відповідно до ст. 225 ЦК Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
З зазначеного випливає, що ОСОБА_2, розпорядився майном, що йому не належало, власником якого він не був, тобто в супереч закону.
Згідно з ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року): „Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону". У зв'язку з цим суд вважає, що позов ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2003 року між ОСОБА_2, та ОСОБА_3 підлягає задоволенню та угода повинна бути визнана недійсною з моменту його підписання, на підставі ст. 59 ЦК України (в редакції 1963 року).
Крім того, до даної недійсною угоди також повинна бути застосована норма ч.2 ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року).
З договору купівлі-продажу вбачається, що ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_2 - 81 485 грн. Цей факт також підтверджується п.2 Договору купівлі-продажу від 18.08.2003 року (а.с. 63 том 3). В зв'язку з цим суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно зобов'язати передати на користь ОСОБА_3 оплачену за визнану недійсною угоду суму 81 485 грн.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно зобов'язати передати спірну споруду власнику - Державі в особі Верховної Ради України, оскільки саме за Державою визнано право власності на спірний корпус.
4. Вирішуючи позовні вимоги про визнання за ДП „ВК „Краснолиманська" права повного господарського відання на нерухоме майно державної власності - будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1, розташовану за адресою АДРЕСА_1 на території Пансіонату „Слов"яно гірськйй" ЗАТ Донецктурист", загальною площею 863, 4 кв.м суд вважає, що, позов не , підлягає задоволенню з наступних підстав.
8
З матеріалів справи вбачається, що власником спірної споруди - ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованої за адресою АДРЕСА_1 є Держава в особі Верховної Ради України, що підтверджується Реєстраційним посвідченням, виданим БТІ 05.04.2006 року. Реєстрація була проведена на підставі Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2005 року по справі № 44/393пн, що набрало чинності. Спору стосовно Реєстраційного посвідчення, зазначеного Рішення Господарського суду та Ухвали про його роз'яснення від 04.2006 року - немає.
Згідно з Роз'ясненнями Вищого Господарського суду України № 02-5/225 від 02.04.1994 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" передача підприємству у володіння майна проводиться безпосередньо власником, тому суд вважає, що саме власник - Держава в особі Верховної Ради повинна розпорядитися спірним майном (передати в оперативне управління).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси юридичних осіб та суспільні інтереси у спосіб, передбачений законами України.
Вирішуючи даний спір, суд приходить до висновку, що права та інтереси ДП „ВК „Краснолиманська" не порушені, тому в задоволенні позову про визнання за ДП „ВК „Краснолиманська" права повного господарського відання на нерухоме майно -відмовити.
На підставі п. З ст. 61 ЦПК України: „Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, що до якої встановлено ці обставини".
В зв'язку з зазначеною нормою суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представників, та представників ЗАТ „Донецьктурист", що спальний корпус, що придбав ОСОБА_2, та згодом продав ОСОБА_3, та будівля - спальний корпус, що зареєстрований в КП „БТІ" за Державою в особі Верховної Ради України є різні споруди, оскільки згідно з Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.04.2006 року про роз'яснення рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2005 року у справі № 44/393пн, зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 369 кв.м, розташований АДРЕСА_1, на який рішенням сз'ду визнано право повного господарського відання за Державним Підприємством „Вугільна компанія „Краснолиманська", та будівля ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була придбана громадянином ОСОБА_2, у ЗАТ „Донецьктурист" на підставі договору купівлі-продажу 12.06.2003 року, а згодом була продана ОСОБА_3 є одним й тим самим об'єктом нерухомого майна (а.с. 54 том 4). Ухвала та Рішення Господарського суду набрали законної сили.
5. При вирішенні питання про стягнення з відповідачів судових витрат, суд, на підставі ст. 88 ЦПК України стягує судові витрати на користь держави. Так ціна позову 81 485 грн. - складається з угоди купівлі-продажу між ОСОБА_2, та ОСОБА_3, що визнана судом недійсною, тому суд приходить до висновку про стягнення судового збору з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ЗАТ „Донецктурист" по 271 грн. 53 коп. з кожного (1% складає 814, 85 : 3 = 271 грн. 53 коп.), а також по 10 грн. з кожного з відповідачів -витрати, пов'язані з оплатою інформаційно-технічного збору (30 грн..: З =10 грн.).
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 47, 48, 59, 225, 227 ГК України (в редакції 1963 року), п. 27 Інструкції „Про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7.07.1994 року за "№ 152/361, Роз'ясненнями Вищого Господарського суду України № 02-5/225 від 02.04.1994
9
року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності", ст.ст. 10, 11, 61, 88, 210, 213-215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Донецького обласного ВАТ по туризму та екскурсіям „Донецьктурист" з участю третьої особи ДП „ВК „Краснолиманська" про визнання договору купівлі-продажу ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 863, 4 кв.м, балансовою вартістю 67253, 4 грн. на земельній ділянці площею 402, 4 кв.м за 80704 грн. дійсним - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_2, що він не позбавлений можливості звернутися до ЗАТ ,Донецктурист" з позовом про стягнення отриманої суми за договором купівлі-продажу.
Позовні вимоги ДП „ВК „Краснолиманська" до Донецького обласного ВАТ по туризму та екскурсіям „Донецьктурист", ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третьої особи КП „ВТІ" - про визнання права повного господарського відання на майно, що перебуває у державній власності та про визнання договорів недійсними - задовольнити частково.
В задоволенні позову ДП „ВК „Краснолиманська" до ОСОБА_2, Донецького обласного ВАТ по туризму та екскурсіям „Донецьктурист" про визнання недійсним з моменту підписання договору купівлі-продажу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 пансіонату на 50 місць площею 863, 4 кв.м, балансовою вартістю 67253, 4 грн. на земельній ділянці площею 402, 4 кв.м за 80704 грн. між ЗАТ ,Донецктурист" та громадянином ОСОБА_2 від 12.06.2003 року - відмовити.
Визнати недійсним з моменту підписання договір купівлі-продажу будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 пансіонату на 50 місць, що знаходиться АДРЕСА_1 площею 863, 4 кв.м, на земельній ділянці земель Слов"яногірської міської Ради за 81 485 грн. між громадянином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.08.2003 року. Зобов'язати ОСОБА_2 передати на користь ОСОБА_3 все отримане за договором купівлі-продажу - 81 485 грн.
Зобов'язати ОСОБА_3 передати будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1 пансіонату на 50 місць, що знаходиться АДРЕСА_1 площею 863, 4 кв.м, на земельній ділянці земель Слов"яногірської міської Ради - державі в особі Верховної Ради України.
В задоволенні позовних вимог ДП „ВК „Краснолиманська" про визнання за ним права повного господарського відання на нерухоме майно державної власності - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 на території Пансіонату „Слов"яногірський" ЗАТ ,Донецктурист", загальною площею 863, 4 кв.м - відмовити.
Стягнути з відповідачів: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та Донецького обласного ЗАТ по туризму та екскурсіям ,Донецктурист", що розташовано м. Донецьк пл.. Конституції, 3 п\р 26006230022421 в Слов'янському відділі Укрсоцбанку, МФО 334226, ЄДРПОУ 02658212 державне мито по 271 грн. 53 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та Донецького обласного ЗАТ по туризму та екскурсіям „Донецктурист", що розташовано м. Донецьк пл.. Конституції, 3 п\р 26006230022421 в Слов"янському
10
відділі Укрсоцбанку, МФО 334226, ЄДРПОУ 02658212 по 10 грн. з кожного - витрати, пов'язані з оплатою інформаційно-технічного збору.
Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскаржене рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Рішення постановлене та підписано у нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуюча Мірошніченко Л.Є.