АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-3419/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Романюк М.М.
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючого Петренко І.О.
суддів Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2009 року про повернення скарги ОСОБА_2 на дії лікарів Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2009 року скарга ОСОБА_2 на дії лікарів Дніпропетровської обласної клінічної лікарні визнана не поданою та повернута заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність ухвали суду про повернення скарги, просить її скасувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Як встановлено, 03.11.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії лікарів по «наданню психіатричної допомоги».
Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13.11.2009 р. скарга ОСОБА_2 була залишена без руху строком до 07.12.2009 р., оскільки подана з порушенням ст.ст.119, 121 ЦПК України, а саме: відсутнє зазначення відповідача, його місце знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; не зазначено дії яких саме лікарів оскаржуються та вони не залучені в якості відповідачів по справі; не зазначено які саме дії оскаржуються; не викладено обставини, якими обґрунтовуються вимоги та не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування; не додано квитанцій про сплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Як вбачається зі скарги, поданої до суду першої інстанції, вона дійсно не відповідає вимогам п.2, 5, 6 ч.1, ч.5 ст.119 ЦПК України, які передбачають, що позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскаржувану ухвалу суду ОСОБА_2 отримав 21.11.2009 р., але у наданий судом строк зазначені в ухвалі недоліки не усунув.
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що він не повинен сплачувати витрати, пов'язані з розглядом справи не можуть бути прийняти до уваги, тому що не відповідають вимогам закону.
Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням того, що відповідно п.3 ч.4 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, а ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії лікарів, судом першої інстанції правильно зазначено в ухвалі від 13.11.2009 р., про необхідність сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Інші доводи апелянта не приймаються до уваги, т.я. не мають правого значення при вирішенні питання про відкриття провадження по справі.
З урахуванням вищезазначеного судова колегія вважає, що ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2009 року про повернення скарги постановлена з додержанням вимог закону і не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 293, 312 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2009 року про повернення скарги - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: