АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-1745/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Романюк М.М.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого Петренко І.О.

суддів Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №34 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №34 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом. Посилаючись на те, що внаслідок залиття належної їм квартири АДРЕСА_1, які сталися 15 жовтня 2004 р. та 27 жовтня 2006 р. з вини працівників відповідача, просили стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 3 601 грн. 20 коп., на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. та витрати по справі.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2009 р. позовні вимоги задоволені частково: з відповідача на користь позивачів стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 3 601 грн. 20 коп., на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи відшкодування матеріальної шкоди з КЖЕП №34 суд першої інстанції виходив з того, що будинок 4 по вул.Х.Грімау в м.Дніпропетровську, в якому позивачам належить квартира 27, перебуває на балансі КВЖРЕП Ленінського району та на підставі договору №1 від 01.01.2007 р. обслуговується КЖЕП №34, тому належним відповідачем по справі визнав саме КЖЕП №34, виключивши з числа відповідачів КВЖРЕП Ленінського району.

Однак з даним висновком суду погодитися не можна з наступного.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в судовому засіданні не встановлена вина відповідача у завданій матеріальної та моральної шкоді позивачам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні залиття квартири, яка належить позивачам, сталося у 2004 та 2006 р., тоді як договір, на який послався суд, був укладений 01.01.2007 р.

Крім того, у звіті про оцінку вартості шкоди від 25.12.2006 р. зазначено, що залиття квартири сталося внаслідок течі покрівлі під час дощу (а.с.13).

Відповідно до ст.24 Закону України «Про надання житлово-комунальних послуг» балансоутримувач має право: здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Воно є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом та ухвалив рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Усупереч зазначеній нормі суд першої інстанції не встановив усі обставини, що мають значення для справи, а саме: не встановив коло всіх осіб, на чиї права та обов'язки може вплинути ухвалене судом рішення та не залучив їх до участі у справі, не з'ясував хто винен у залитті квартири позивачів та повинен нести відповідальність за завдання матеріальної та відповідно ї моральної шкоди.

Як зазначено у п.п.7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995, № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами та доповноненнями) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб а розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Однак, суд першої інстанції зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України не прийняв до уваги, постановив рішення про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 грн. на користь усіх позивачів, не визначивши наявність та розмір завданої моральної шкоди особисто кожному позивачу.

Оскільки вказані обставини суд не взяв до уваги, допустив порушення норм процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню з направленням на новий розгляд.

Керуючись ст.307, п.4 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №34 – задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2009 р. – скасувати. Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді: