Справа №705/2637/14-ц

                                                                       2/705/1041/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2014 року           Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої – судді :                              Горячківської Л.В.

секретарі:                                                  Петриченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

Просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, площею 0,4980 га, що розташовані по вул. Садовій, 7 в с. Максимівці Уманського району, посилаючись при цьому на те, що ОСОБА_2 на праві власності згідно державного акта належить житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка площею 0,4980 га, яка належить їй на праві власності згідно Державного акту серії ЯЛ № 930590, виділену на підставі рішення Максимівської сільської ради Уманського району від 09.07.1996 р. за № 16 для ведення особистого селянського господарства, які вона пообіцяла продати, але у неї не було зібрано повністю документи для оформлення між ними договору купівлі-продажу. За згодою між ними була укладена домовленість про те, що вона надає ОСОБА_2 в рахунок подальшого оформлення договору купівлі-продажу 40000 грн. та в подальшому оформляє належні документи, на що остання погодилась, після чого була оформлена розписка про отримання коштів. На даний момент договір все ще нотаріально не оформлений, хоча вона виконала всі умови домовленості, тому вона звернулась з позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, проте від неї до суду надійшла письмова заява, в якій вона просила задовольнити позов в повному обсязі та розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача наконечної Н.В., дослідивши письмові докази у справі: копію технічного паспорту на жилий будинок від 09.01.1989 р., реєстровий № 64, державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва № 64 на право приватної власності на жилий будинок від 10.01.1989 р., розписки, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва № 64 на право приватної власності на жилий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, який знаходиться в с. Максимівці по вул. Садовій,7 належить колгоспному двору головою якого є відповідач ОСОБА_2 на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Уманської райради народних депутатів № 287 від 22.11.1988 р.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 23.11.2010 р. серії ЯЛ № 930590 відповідачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,4980 га, виділена на підставі рішення Максимівської сільської ради Уманського району від 09.07.1996 р. за № 16 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по вул. Садовій, 7 в с. Максимівці Уманського району, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011079400049.

Відповідно до розписки відповідач ОСОБА_2 взяла у позивача ОСОБА_1 суму 40000 грн. на особисті потреби. Так як відповідач ОСОБА_2 не має змоги зробити документи, розрахувалась в залог будинку в с. Максимівці Уманського району.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Оскільки позивач ОСОБА_1 виконала всі умови домовленості, в повному обсязі надала кошти, а відповідач ОСОБА_2 не виконала покладені на неї обов’язки, не переоформила правовстановлюючі документи, що вона підтвердила своєю наданою до суду письмовою заявою, тому необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на вказані вище житловий будинок та земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 316, 328, 334, 509, 510, 526, 638, 639 ч.4, 640 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 202, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами «А», сарай «Б», сарай «В», сарай «Г», погріб «Д», огорожу № 1, ворота з хвірткою № 2, що розташовані по вул. Садовій, 7 в с. Максимівці Уманського району Черкаської області та на земельну ділянку площею 0,4980 гектарів для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по вул. Садовій, 7 в с. Максимівці Уманського району Черкаської області, яка була виділена ОСОБА_2 на підставі рішення Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області від 09.07.1996 року за № 16 та належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 23.11.2010 р. серії ЯЛ № 930590, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011079400049.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

          Головуюча: Л.В. Горячківська