КОПІЯ
Справа № 11 - 164 / 2009 року Головуюча в 1-й інстанції П'єнта І.В.
Категорія: ст. 286 ч.3 КК України Доповідач Задворний О.Л.
У Х В А Л А
І М' Я М У К Р А Ї Н И
„ 11 „ березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого Ковтуна В.П.
суддів: Матущака М.С., Задворного О.Л.
з участю прокурора Сарела В.П.
адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_7; спільної - потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на вирок Ізяславського районного суду від 06 жовтня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Федотово Вологодського району Вологодської області РФ, мешканця АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 286 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Запобіжний захід засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь:
- ОСОБА_6 10357 грн. 44 коп. матеріальної і 100600 грн. моральної шкоди;
- ОСОБА_5 15451 грн. 91 коп. матеріальної і 100600 грн. моральної шкоди;
- ОСОБА_4 51000 моральної шкоди;
- Ізяславської центральної районної лікарні 1683 грн. 25 коп. витрат на лікування.
Речові докази - автомобілі: „ГАЗ-3307”, д/н НОМЕР_1 та „Део - Нексія”, д/н НОМЕР_2, повернуто власникам: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно.
За вироком суду приблизно о 3 годині 30 хвилин 19 квітня 2008 року Кнапик, керуючи автомобілем „Део - Нексія”, державний номерний знак НОМЕР_2, на 76 км + 300 м автодороги Кременець - Біла Церква, рухаючись в напрямку м. Біла Цекрква, в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, в порушення вимог п.п. 10.1, 11.2, 12.1, 12.2, 12.6 (г) Правил дорожнього руху України не вибрав безпечної для руху швидкості та інтервалу, проявив необережність, виїхав на узбіччя і допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ - 3307, д/н НОМЕР_1, який знаходився в нерухомому стані на правому узбіччі під керуванням ОСОБА_10
В результаті вказаної дорожньо - транспортної пригоди пасажири автомобіля „Део - Нексія” ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримали несумісні з життям тілесні ушкодження від яких померли.
Як вбачається зі спільної апеляції потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вони просять вирок суду скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання і призначити ОСОБА_7 7 років позбавлення волі.
Зазначають, що судом належним чином не враховано ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину.
На думку апелянтів, судом безпідставно виключено з обвинувачення обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. При цьому посилаються на негативну характеристику засудженого, надану Білогородською сільською радою, згідно якої Кнапик часто керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння і перевищував швидкість у зазначеному селі.
Також не взято до уваги покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та потерпілої ОСОБА_6 про те, що пізно ввечері 18.04.2008 року Кнапик вживав спиртні напої.
В своїй апеляції адвокат ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду змінити: зменшити суму на відшкодування моральної шкоди та пом'якшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України, посилаючись на те, що воно є надто суворим і не відповідає особі засудженого.
Зазначає, що при призначенні покарання суд належним чином не врахував те, що Кнапик розкаявся у скоєному, частково відшкодував шкоду потерпілим, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та сам він в результаті ДТП також отримав тяжкі травми.
На думку апелянта судом не враховано вимоги ч.2 ст. 66 КК України та п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року ”Про практику призначення судом кримінального покарання”, згідно яких пом'якшуючою покарання обставиною слід визнати відсутність претензій власників автомобілів „Део - Нексія” та ГАЗ-3307.
На аналогічні доводи в поданій апеляції посилається і адвокат ОСОБА_2, який лише просить пом'якшити засудженому покарання, застосувавши ст. 75 КК України.
В своєму запереченні ст. помічник прокурора Ізяславського району просить апеляції адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, як необґрунтовані, а вирок суду без змін.
Засуджений вирок не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представника ОСОБА_3 про необхідність призначення ОСОБА_7 новим вироком більш суворого покарання у виді 7 років позбавлення волі; захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в підтримку своїх апеляцій; засудженого, який просив пом'якшити йому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів знаходить, що вони задоволенню не підлягають.
Висновок суду першої інстанції про винуватість Кнапика у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судових засіданнях доказах і не оспорюється та не заперечується в апеляціях.
Покарання ОСОБА_7 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України в межах санкцій ст. 286 ч.3 КК України, при цьому судом були враховані і ті обставини, на які є посилання в апеляціях захисників.
Обґрунтовано судом не визнано обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки об'єктивних даних про це в ході судового слідства здобуто не було, а сам засуджений факт перебування у такому стані заперечує.
А з показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що вони висловили лише припущення про те, що під час ДТП засуджений перебував у стані алкогольного сп'яніння.
При призначені покарання суд обґрунтовано взяв до уваги відсутність обтяжуючих його обставин, вчинення ОСОБА_7 злочину вперше, наявність на утриманні двох малолітніх дітей і те, що він страждає органічним розладом особистості внаслідок перенесеної черепно - мозкової травми.
За таких обставин колегія суддів не може погодитись з твердженням потерпілих про призначення засудженому явно несправедливого покарання внаслідок його м'якості.
Питання про відшкодування моральної шкоди вирішено у відповідності з вимогами цивільного закону, з урахуванням: моральних страждань потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від втрати, відповідно, неповнолітнього сина та чоловіка, а також вимог розумності і справедливості.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
вирок Ізяславського районного суду від 06 жовтня 2008 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а спільну апеляцію потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та апеляції адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2- без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області О.Л.Задворний