Справа № 2-а-3307/08
Категорія статобліку 47
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м .Кіровоград, вул. К. Маркса, 40
тел./факс: 24-06-22, E-mail: inbox@adm.kr.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Ком'якович Г.М.
при секретарі: Господарікову М.О.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1. ( паспорт серіІНФОРМАЦІЯ_1
відповідача: ОСОБА_2 ( довіреністьНОМЕР_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, вулАДРЕСА_1
до відповідача: управління праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації, вул.АДРЕСА_2
про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по державній допомозі по догляду за дитиною
ВСТАНОВИВ:
05 грудня 2008 року ОСОБА_1. звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації про визнання незаконними дій та стягнення заборгованості по державній допомозі по догляду за дитиною.
У позовній заяві ОСОБА_1. просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача по виплаті в період з лютого 2007 по січень 2008 року державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному обсязі та стягнути на її користь 4012 грн.09 коп. заборгованості по вказаній державній допомозі за період з 24 грудня 2007 року по 31 жовтня 2008 року.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1. зазначила, що 31 жовтня 2007 року в неї народився син - ОСОБА_3
Відповідно до ст.13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, вона, як особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Проте допомогу вона отримує не в розмірі передбаченому ст.15 вказаного Закону, а в розмірі згідно ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Рішенням конституційного суду від 09.07.2007 року положення ст.56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнанні неконституційними, однак відповідач у період з липня по грудень 2007 року продовжував виплачувати державну допомогу відповідно до ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Розмір недоотриманої державної соціальної допомоги за вказаний період становить 4561,84 грн.
Позивач у судове засідання з'явився та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання з'явився та заперечував проти заявленого позову, позовні вимоги не визнав у повному обсязі.
В письмовому запереченні відповідач посилається на те, щоОСОБА_1 при нарахуванні та виплаті і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації дотримано вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Крім того, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп/2007 не визначено джерела фінансування додаткових витрат та не зобов'язано внести зміни до бюджетного закону, тому взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат згідно з зазначеним рішенням можливе лише у разі внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України», які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп/2007 визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,що ніяким чином не впливає на розмір допомоги, призначеної на 2008 рік.
Суд, заслухавши доводи сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку, що адміністративний позов Малої О.С. до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації про визнання незаконними дій та стягнення заборгованості по державній допомозі по догляду за дитиною підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст.3, 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, відповідно до цього Закону призначається допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 вище вказаного Закону, обов'язок по призначенню та здійсненню виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років покладається на органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Судом встановлено, щоОСОБА_1, мати ОСОБА_3. (а.с.3), перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років .
У відповідності до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 22.03.2001 року, д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, абз.3 ч.2 ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено інший розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Коституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року, положення абз.3 ч.2 ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Статею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визначено, що прожитковий мінімум для дітей до 6 років з 1 квітня становить 463 грн., з 1 жовтня Ї 470 грн..
З довідки від 18.11.2008 року № 3710/12 вбачається, що позивачу нараховувалась та виплачувалась допомога по догляду за дитиною за період з 24.12.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 37 грн.19 коп.
Ст.58 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік» визначено, що прожитковий мінімум для дітей до 6 років з 1 січня становить - 526 грн., з 1 квітня становить - 526 грн.; 1 липня становить - 540 грн., 1 жовтня становить - 557 грн.
З довідки від НОМЕР_3 вбачається, що позивачу нараховувалась та виплачувалась допомога по догляду за дитиною в розмірі: за січень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за лютий 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за березень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за квітень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за травень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за червень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за липень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за серпень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за вересень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.; за жовтень 2008 р. - 144 грн. 10 коп.
З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що позивач з 24 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року мав правові підстави для отримання державної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку згідно ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 22.03.2001 року, однак всупереч вище вказаному законодавству, відповідач нараховував та виплачував державну допомогу позивачу не в повному обсязі, у зв'язку з чим дії Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації щодо відмовиОСОБА_1здійснити перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років є неправомірними, і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано неконституційним.
Отже, з 22 травня 2008 року категорії як осіб, що фактично здійснюють догляд за дитиною, отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, поновлено право на отримання такої допомоги.
Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування на користь позивача недоплаченої, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, щомісячної державної соціальної допомоги починаючи з 22 травня 2008 року підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині нарахування на користь позивача недоплаченої, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2008 року до 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до п.55 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
У позовній заяві позивач просить стягнути недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24 грудня 2007 по 31 жовтня 2008 року .
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок та виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку належить до обов'язків компетентних органів соціального захисту населення, суд дійшов висновку, про необхідність зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації самостійно здійснити щомісячне нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років , згідно ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 22.03.2001 року, за відповідний період.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб 'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст. ст. 3, 5, 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 22.03.2001 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, рішенням Коституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року, ст.ст. 2, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по державній допомозі по догляду за дитиною - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації здійснити щомісячне нарахування ОСОБА_1державної допомоги по догляду за дитиною, відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.01 року “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, починаючи з 24.12.2007 по 31.12.07 рік, а також починаючи з 22 травня 2008 року.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4.Стягнути з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн. на користьОСОБА_1
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
В повному обсязі постанову складено 30 січня 2009 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М.Ком'якович