Криворізький районний суд Дніпропетровської області

м. Кривий Ріг, пр. Миру, 5 а, 50002, (0564) 26-24-67

Справа №2-652/2010

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області .

у складі

головуючого-судді Коваленко Н.В.

при секретарі Рибак К.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кривому Розі цивільну

справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства

«Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної

ушкодженням здоров'я, пов»язанного з виконанням трудових обов'язків, -

ВСТАНОВИВ

26.04.2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду, уточнивши свої позовні вимоги 25.05.2010 року в їх обґрунтування зазначив, що працював:

- на ОСОБА_3 - Криворізькому гірничозбагачувальному комбінаті з 07.08.1980 р. до

11.11.1980 р. у якості стажера помічника машиніста локомотива, з 12.11.1980 р. до

14.02.1981 р. у якості помічника машиніста локомотива;

- на заводі "Криворіжсталь" ім.Леніна з 24.02.1981 р. до 12.03.1982 р. у якості

слюсаря по ремонту рухомого складу;

-у спеціалізованому управлінні № 8 в/о "Кривбасрудоремонт" з 10.10.1982 р. до 06.07.1983 р. у якості слюсаря-монтажника 4-го розряду;

-у РУ ім.Кірова в/о "Кривбасруда" з 12.08.1983 р. до 30.11.1983 р. у якості підземного електрогазозварювальника - різника, з 01.12.1983 р. до 31.12.1997 р. у якості підземного кріпильника, з 01.01.1998 р. до 31.10.1998 р. у якості підземного кріпильника дільниці № 20, з 01.11.1998 р. до 24.11.1998 р. у якості підземного кріпильника дільниці № 10 ш. "Північна";

- на шахті "Батьківщина" в/о "Кривбасруда" з 30.11.1998 р. до 09.02.1999 р. у якості

підземного кріпильника дільниці № 14, з 10.02.1999 р. до 31.03.2005 р. на посаді

підземного гірничого майстра дільниці № 28, з 01.04.2005 р. до 12.05.2009 р. у якості

підземного кріпильника дільниці № 28.

06.05.2009 року за висновком МСЕК позивачу встановлена 3 група інвалідності, а також стійка втрата профпрацездатності в розмірі 60 % - первинно, в тому числі:

40 % у зв'язку з таким профзахворюванням, як радикулопатія попереково-крижова та шийна на фоні гриж дисків СЗ-С4 (на 2.6мм),(С5-С6-на2.6мм, С6-С7-на 2.5мм), Ь4-Ь5 (на7.2мм), Ь5-81 (на 7.0мм) з вираженими статико-динамічними порушеннями і стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді дв. плечолопаткового пвріартрозу ПФС 1-2 ст., деф. артрозу ліктьових ПФ 1-2 ст. справа, зліва 0-1ст., колінних суглобів ПФ 1 ст.

20 % у зв'язку з таким профзахворюванням, як сідеросілікоз 1 ст. (з/р, 1/1). емфізема легень 1 ст. на термін з 21.04.2009 р. до 01.05.2010 р.

14.05.2010 року висновком МСЕК позивачу підтверджена третя група інвалідності, а також стійка втрата профпрацездатності в розмірі 60 % на термін з 01.05.2010 р. до 01.04.2012 р.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 за 12 від 27.02.2009 р. встановлені причини профзахворювання, це: тривалий час роботи -19 років в умовах важкої фізичної праці, яка перевищувала гранично допустиму норму в умовах пилу - 25 років 2 міс, який перевищував ГДК та в умовах несприятливого мікроклімату, а також встановлено винних осіб, якими визнано адміністрацію шахти "Сєвєрная" РУ ім.Кірова і шахти "Родіна" ВАТ "Кривбасзалізрудком", які порушили ст. 13 Закону України "Про охорону праці", ст. 153 КЗпП України, щодо утворення на робочих місцях умов праці відповідно вимогам нормативних актів.

ОСОБА_5 постанов ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 26.05.2009 р. позивачу призначені одноразова допомога у розмірі 40140 грн. 00 коп. і щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку по 4716 грн. 68 коп. щомісяця.

Однак, позивач вважає що йому спричинена відповідачем і моральна шкода, яку він просить стягнути з відповідача на свою користь та розмір якої він оцінює в 70000 грн.. посилаючись на те, що стан його здоров'я - 51 річного чоловіка такий, що позивачу протипоказана важка праця, довга ходьба, вимушена поза, переохолодження. Протягом тривалого часу позивач страждає від постійних болів та обмежень рухів у плечових ліктьових, колінних суглобах, в шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією ) ліву ногу, болі обмеженості рухів у великих суглобах, оніміння та підвищеної чутливості до холоду у кистях, утруднення ходи, через що позивач не може переносити навіть порівняно легкі речі, піднімати вантажі. У зв'язку з хворобливістю ніг дуже скрутний підйом по сходинках сход будинків, громадського транспорту, що заподіює позивачу значні моральні страждання, переживання. Позивач не може виконувати роботу, зв'язану: нахилами тулуба, підняттям і перенесенням вантажів, речей, у тому числі роботу на присадибній ділянці. З всяких дріб'язкам, зв'язаним з підйомом і перенесенням ваг іншими роботами у побуті позивач змушений звертатися по сторонньою допомогу, що його сильно морально пригнічує; вимушений пересуватися за допомогою тростини, що викликає незручність та сором'язність. З 2006 р. позивач перебуває на обліку невропатолога. У зв'язку з таким профзахворюванням, як сідеросілікоз та емфізема леген на протязі тривалого часу позивач страждає від задишки при фізичному навантаженні утруднення дихання, сухого кашлю, періодичних болів та важкості у грудній клітці, запамороченості, загальної слабкості, відчуття серцебиття, підвищеної стомлюваності, підвищеного артеріального тиску, головного болю, змушений у зв'язку з цим приймати знеболюючи ліки, користуватися інгалятором. Приступами кашлю у місцях скупченості людей, у тому числі у громадському транспорті, звертаю до себе з боку навколишні нездорову увагу, що позивача досить сильно морально пригнічує.

Усі вказані причини не дозволяють позивачу нормально користуватися послугам громадського транспорту через постійний страх травмувати хворі місця тіла, відвідувати місця великого скупчення людей. Через дратівливість, що з'явилася, погіршилися особисті взаємини між позивачем та його родичами, сусідами, та він змушений вести досить замкнутий спосіб життя, що досить сильно пригнічує позивача.

Порушено звичний уклад життя позивача та він часто звертатися до лікувальні установ:

з 04.09.2006 р. до 02.10.2006 р., з 10.05.2007 р. до 30.05.2007 р., з 03.07.2009 р.; 31.07.2009 р. знаходився у санаторії-профілакторії ВАТ "КЗРК";

з 13.12.2006 р. до 27.12.2006 р., з 06.12.2007 р. до 21.12.2007 р. , з 12.09.2008 р. і

24.09.2008 р., з 29.12.2009 р. до 16.01.2009 р. з 11.01.2010 р. до 29.01.2010 р. знаходився

Клініки Українського НДІ промислової медицини (УНДІПМ);

з 16.11.2007 р. до 26.11.2007 р., з 13.02.2008 р. до 28.02.2008 р., з 21.11.2009 р. ,

04.12.2009 р., з 20.10.2009 р. до 28.10.2009 р., з 12.03.2010 р. до 29.03.2010 р. знаходив

на стаціонарному лікуванні у міській лікарні № 5;

з 29.02.2008 р. по 19.03.2008 р., з 09.06.2009 р. до 19.06.2009 р. знаходився на лікуванні у 11-ї міській лікарні;

з 01.09.2009 р. до 16.09.2009 р. знаходився на стаціонарному лікуванні у 4-ї міській лікарні.

Хворобливий стан змушує позивача постійно лікуватись, проходити обстеження у лікарів, але хронічний характер захворювання не дає надії на видужання у майбутньому. З огляду на те, що позивач є інвалідом із значною втратою працездатності, це призводить до постійних душевних переживань та глибоких моральних страждань, що заподіяні позивачу з вини відповідача. Крім того, усі вказані незручності викликають у позивача почуття неповноцінності тому що він, є додатковим тягарем, постійно вимагаючим сторонньої допомоги з боку рідних та оточуючих його людей.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 70000 грн., при цьому пояснив, що позивач вимог до шахти "Сєвєрная" РУ ім.Кірова не заявляє.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, при цьому пояснив, що позивачем та його представником не доведено факту заподіяння позивачу моральної шкоди з боку ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», а вимоги щодо розміру моральної шкоди завищені та не обґрунтовані. Вважає, що позивач не зазначає чітко у чому саме полягають порушення з боку відповідача норм законодавства, що в свою чергу потягло за собою наслідки у вигляді моральних страждань. Також, представник відповідача зазначив, що позивачу ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі було виплачено одноразову виплату та призначено щомісячні страхові виплати.

Представник третьої особи - ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі суду пояснила, що позивач знаходиться на обліку у ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонду з 2009 року. Позивачу проведено відшкодування витрат за придбанні медикаменти у червні 2009 року на суму 188,60 грн. та у вересні 2009 року на суму 374,26 грн.; в жовтні 2010 року він отримав протезно-ортопедичні вироби на суму 733,42 грн.; санаторно-курортним лікуванням не забезпечувався. Крім того, пояснила, що с 2006 року моральна шкода спричинена, внаслідок професійного захворювання, покладається на підприємства, де працює робітник.

Вислухавши представників сторін, представника третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

ОСОБА_5 вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

В силу ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику передбачено у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. До 2006 року обов'язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок професійного захворювання, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, та відповідні норми закону були зупинені положеннями законів про Державний бюджет відповідно за 2006 та 2007 роки. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року, який вступив в силу 20.03.2007 р. зі ст. ст. 1, 21, 28, 34, 35 зазначеного Закону виключені норми, які передбачали право потерпілих на виробництві на відшкодування моральної шкоди.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 20-рп/2008 року положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону № 717-У скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду , яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-Х1У. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розділ обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

ОСОБА_5 вимог ст.268 ЦК України позови про відшкодування шкоди здоров'ю заподіяному при виконанні трудових обов'язків не мають строку позовної давності.

Суд встановив, що позивач працював: на ОСОБА_3 - Криворізькому гірничозбагачувальному комбінаті з 07.08.1980 р. до 11.11.1980 р. у якості стажера помічника машиніста локомотива, з 12.11.1980 р. до 14.02.1981 р. у якості помічника машиніста локомотива; на заводі "Криворіжсталь" ім.Леніна з 24.02.1981 р. до 12.03.1982 р. у якості слюсаря по ремонту рухомого складу; у спеціалізованому управлінні № 8 в/о "Кривбасрудоремонт" з 10.10.1982 р. до 06.07.1983 р. у якості слюсаря-монтажника 4-го розряду; у РУ ім.Кірова в/о "Кривбасруда" з 12.08.1983 р. до 30.11.1983 р. у якості підземного електрогазозварювальника - різника, з 01.12.1983 р. до 31.12.1997 р. у якості підземного кріпильника, з 01.01.1998 р. до 31.10.1998 р. у якості підземного кріпильника дільниці № 20, з 01.11.1998 р. до 24.11.1998 р. у якості підземного кріпильника дільниці № 10 ш. "Північна"; на шахті "Батьківщина" в/о "Кривбасруда" з 30.11.1998 р. до 09.02.1999 р. у якості підземного кріпильника дільниці № 14, з 10.02.1999 р. до 31.03.2005 р. на посаді підземного гірничого майстра дільниці № 28, з 01.04.2005 р. до 12.05.2009 р. що підтверджується трудовою книжкою на ім'я позивача (а.с. 6-7).

06.05.2009 року при первинному огляді за висновком МСЕК позивач встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 60%, та третя груп інвалідності; 14.05.2010 року висновком МСЕК позивачу підтверджена третя група інвалідності, а також стійка втрата профпрацездатності в розмірі 60 % до 01.05.2012 рок про що свідчать довідки до актів огляду медико-соціальной експертной комії (а.с.4,5,38,39).

ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі призначило позивачу щомісячні страхові виплати та виплатило одноразову виплату, підтверджується відповідними Постановами від 26.05.2009 року (а.с.8,9).

ОСОБА_5 №12 розслідування хронічного професійного захворювання 27.02.2009 року професійне захворювання виникло з вини адміністрації підприємств шахти «Сєвєрная» РУ ім.Кірова і шахти «Родіна» «Кривбассзалізорудком» (а.с.10-11).

ОСОБА_4 позовних вимог до шахти «Сєвєрная» РУ ім.Кірова по даный справі не заявляє.

Із виписних епікризів, наданих позивачем слідує, що він неодноразово знаходився в медичних закладах на лікуванні у зв'язку з стійкою втратою професійної працездатності на підприємстві (а.с.12-32).

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду. Доводи відповідача про те, що позивачем не додано достатніх підтверджень про наявність моральних страждань є безпідставними.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода, винним в отриманні позивачем втрати професійної працездатності 60% є відповідач.

Суд вважає, що у зв'язку з втратою позивачем професійної працездатності, порушено звичайний для позивача спосіб життя, він вимушений втрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральні страждання та переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, також встановлений факт спричинення моральної шкоди позивачу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

При обговоренні суми за спричинену моральну шкоду, яку позивач оцінив у 70000,00 грн., суд виходить із принципів розумності, виваженості і справедливості, та враховуючи тяжкість наслідків і стан здоров'я позивача, відсотки втрати професійної працездатності - 60%, вину підприємства у втраті професійної працездатності, вважає необхідним визначити позивачу компенсацію в розмірі 30000,00 грн., що буде відповідати компенсації за спричинену йому моральну шкоду.

На підставі викладеного та керуючись 1, 3, 21, 43 Конституції України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст.268, 1167, 1168 ЦК України, ст. 4,12,13 Закону України "Про охорону праці", рішенням Конституційного суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, ст.ст. З, 6,10,11, 60,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов»язанного з виконанням трудових обов'язків -задовільнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в сумі 8 (вісім) грн.50 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Криворізьким районним судом Дніпропетровської області в сумі - 15 (п'ятнадцять) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя