Криворізький районний суд Дніпропетровської області

м. Кривий Ріг, пр. Миру, 5 а, 50002, (0564) 26-24-67

Справа № 2-125/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року Криворізький районний суд

Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Коваленко Н.В.

при секретарі Рибак К.О.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представників третьої особи - ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, Криворізька районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання факту прийняття спадкового майна, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та просила суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року, визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 20.04.2000 року Криворізькою державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області частково недійсним.

В подальшому позивач змінила свої позовні вимоги та просила суд встановити факт прийняття нею спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, в частині визнання за нею права власності на дві земельні частки (паї) розміром 5,34 га кожна, які належали ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0217945 від 31.05.1997 року та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0217946 від 31.05.1997 року; визнати недійсним договір дарування права на земельну частку (пай), посвідчений сертифікатом, укладений 14.04.2000 року між ОСОБА_3 0.0 та ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1164; визнати недійсним договір дарування права на земельну частку (пай), посвідчений сертифікатом, укладений 14.04.2000 року між ОСОБА_3 0.0 та ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1165; скасувати розпорядження Голови Криворізької РДА Дніпропетровської області № 514-р від 03.06.2003 р. в частині видачі ОСОБА_5 державних актів на право власності на земельну ділянку; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП №030247, виданий 27.05.2004 р. на ім'я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Голови Криворізької РДА Дніпропетровської області № 514-р від 03.06.2003 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010410102056; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП №030248, виданий 27.05.2004 р. на ім'я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Голови Криворізької РДА Дніпропетровської області № 514-р від 03.06.2003 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державній актів на право власності на землю за № 010410102055; визнати за нею право власності на дві земельні ділянки площею 4,55 га кожна, на території Кіровської сільської рад Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року.

15.09.2010 року позивач подала до суду змінену позовну заяву про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та просила суд встановити факт прийняття нею спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 12.04.2000 року Криворізькою державною районною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі № 1142, видане ОСОБА_3 після смерті її матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року.

Ухвалою суду від 23.09.2010 року за заявою позивача та її представника позовні вимоги залишені без розгляду в частині визнання недійсним договору дарування права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, укладеного 14.04.2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 1164; визнання недійсним договору дарування права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, укладеного 14.04.2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9Г, зареєстрованого в реєстрі за № 1165; скасування розпорядження Голови Криворізької РДА Дніпропетровської області № 514-р від 03.06.2003 р. в частині видачі ОСОБА_5Г державних актів на право власності на земельну ділянку; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 030247, виданого 27.05.2004 р. на ім'я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Голови Криворізької РДА Дніпропетровської області № 514-р від 03.06.2003 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010410102056; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 030248, виданого 27.05.2004 р. на ім'я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Голови Криворізької РДА Дніпропетровської області № 514-р від 03.06.2003 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010410102055; визнання за ОСОБА_1 права власності на дві земельні ділянки площею 4,55 га кожна, на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року.

В подальшому в судових засіданнях позивач просила суд встановити факт прийняття нею спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_8К, померлої 10.03.1999 року, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 12.04.2000 року Криворізькою державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі № 1142, яке було видане ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що відповідач її рідна сестра, а ОСОБА_10 та ОСОБА_8 - їх батьки. 26.09.1997 року помер батько, а 10.03.1999 року померла мати. На день смерті матері відповідач проживала з матір'ю за адресою: вул.Залізнична 6.8, с.Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області, а позивач проживала за адресою: вул.Дзержинського 6.88, с.м.т.Олександрівка, Кіровоградської області, але похоронила матір разом з сестрою та протязі 6 місяців після смерті матері неодноразово приїжджала до сестри, з якою у неї добрі стосунки, тимчасово

проживала в зазначеному будинку, допомагала їй обробляти присадибну ділянку, робити ремонт в будинку, забрала після смерті матері подушку та посуд. В нотаріальну контору за оформленням спадщини не зверталася, оскільки не мала коштів. Про те, що сестра отримала 12.04.2000 року свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_8, та подарувала земельні ділянки третій особі по справі ОСОБА_5 їй стало відомо лише в 2007 році, на похоронах чоловіка сестри, тому вона в 2008 році звернулася до суду. Також, позивач підтримала свою заяву про поновлення строку на звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, посилаючись на те, що цей строк нею пропущено з поважних причин.

Представник позивача підтримав позовні вимоги змінені ОСОБА_1 в повному обсязі та просив їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала в повному обсязі. Підтвердила пояснення позивача, при цьому пояснила, що ОСОБА_1 дізналася про те, що вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, на похоронах її чоловіка в 2005 році. Також, підтвердила пояснення третьої особи ОСОБА_5 в тій частині, що він допоміг їй оформити спадщину після смерті матері, але посилалась на те, що подарувати земельні ділянки ОСОБА_5 її примусив, при цьому нікуди зі скаргою з цього приводу вона не зверталась. 16.12.2008 року вона разом з позивачем продала житловий будинок № 8 по вул.Залізнична в с.Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області третій особі по справі ОСОБА_11, та купили їй будинок в Кіровоградській області. Крім того, пояснила, що вони з сестрою є в рівних частинах спадкоємці після смерті матері та вважає, що спадщина повинна бути оформлена на них двох.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Третя особа ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив при цьому, що за проханням відповідача він зі своєю дружиною, яка є двоюрідною сестрою позивача та відповідача, допомогли ОСОБА_3 оформити в 2000 році спадщину після смерті її матері ОСОБА_8, в подальшому відповідач добровільно подарувала йому земельні ділянки в установленому законом порядку. ОСОБА_1 на спадщину не претендувала, лише в 2001 році подзвонила та вчинила скандал з приводу земельних ділянок, після чого до 2008 року ніяких претензій нікому не пред»являла.

Представники третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6., ОСОБА_7, кожен окремо, заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у разі задоволення позовних вимог, рішення може вплинути на інтереси третіх осіб по справі ОСОБА_5, якому ОСОБА_3 подарувала спірні земельні ділянки та ОСОБА_11, якій відповідач продала спірний будинок. Пояснили також, що порушень законодавства при оформлені спадщини після смерті ОСОБА_8 та при оформлені договорів дарування земельних ділянок між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не було. Крім того, просили відмовити позивачу в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, оскільки починаючи з 2001 року ОСОБА_5 отримував орендну плату в натуроплаті за зазначені земельні ділянки і ОСОБА_3, ОСОБА_1 та всі жителі с. Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області знали про це, тому поважності причин пропуску строку у позивача не має.

Третя особа ОСОБА_11 просила справу розглянути за її відсутності, заперечувала проти задоволення позовних вимог (том 1 а.с.224).

Суд, вислухавши сторони, їх представників, третіх осіб, їх представників, дків, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позовні вимоги {лягають частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлені слідуючи факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно п.5 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України (в редакції 2004 ку) вказано, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються сож до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до орання чинності цим Кодексом, оскільки сторони фактично прийняли спадщину, то спірних правовідносин слід застосовувати норми цивільного кодексу України (в цакції 1963 року).

Судом встановлено, що 26.09.1997 року помер ОСОБА_10 та 10.03.1999 року померла ОСОБА_8 - батько та матір сторін, ці ставини визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі, а тому не щягають доказуванню в силу ч.І ст.61 ЦПК України (том 1 а.с.5,6,8,9,10,11).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями, розташованого за адресою: вул.Залізнична б.8, с.Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області (том 2 а.с.9) та права на земельну частку (пай) розміром 5,34 в колишньому КСП «Україна», розташований в с.Кіровка Криворізького району Дніпропетровської області (том 2 а.с.11), яке фактично прийняла його дружина ОСОБА_8, але не встигла оформити за життя свої спадкові права на зазначене мано.

Крім того, після смерті ОСОБА_8, відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 5,34 в колишньому КСП «Україна», розташований в с. Кіровка Криворізького району Дніпропетровської області (том 2 а.с.11).

ОСОБА_10 та ОСОБА_8 заповіту не складали, тому їх спадкоємці спадкують належне їм майно за законом.

Крім позивача та відповідача, інших спадкоємців у ОСОБА_8 не має, тому згідно вимог ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) позивач та відповідач, як її доньки, є спадкоємцями за законом першої черги в рівних частках на все зазначене майно.

Відповідно до вимог ст.549 (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як слідує з довідок наданих Кіровською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області (том 2 а.с.5,8) ОСОБА_8, проживала на день смерті разом з ОСОБА_10, а ОСОБА_12, проживала разом с ОСОБА_8, на день її смерті 10.03.1999 року, тобто відповідач фактично прийняла спадщину після смерті, та зазначені обставини ніким не оспорюються.

Суд, дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 також, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року про що свідчать її дії на протязі 6 місяців після смерті ОСОБА_8, а саме: позивач приїжджала та тимчасово проживала в будинку, розташованому за адресою: вул.Залізнична б.8, с.Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області разом з сестрою - відповідачем по справі, допомагала їй обробляти присадибну ділянку, робити ремонт в зазначеному будинку, брала після смерті матері подушку та посуд, ці обставини визнала відповідач та підтвердили свідки.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10 березня 1999 року підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 також просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 12.04.2000 року Криворізькою державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі № 1142, яке було видане ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року.

Оскільки суд дійшов висновку, що позивач і відповідач фактично прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року, тому вони є спадкоємцями за законом першої черги в рівних частках, тобто по 1/2 частки на все зазначене майно.

Однак, відповідач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в установленому законом порядку (том 2 а.с.3) та їй, у зв'язку з тим, що більше ніхто зі спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, 12.04.2000 року Криворізькою державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10.03.1999 року (том 2 а.с.13).

Зазначене свідоцтво повинно було б видано на 1/2 частку всього спадкового майна кожній із сторін, тому свідоцтво необхідно було б визнати частково недійсним на 1/2 частку, але в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 слід відмовити у зв»узку з пропущенням нею встановленого ст.71 ЦК України (в редакції 1963 року) трирічного строку позовної давності, оскільки позивач звернулася до суду лише 30.09.2008 року, а зазначене свідоцтво про право на спадщину за законом було видано 12.04.2000 року, та суд дійшов висновку, що про порушення строку для захисту права позивач дізналася в 2001 році, а отже позовна давність в три роки щодо відносин, які виникли до 30.09.2005 року сплинула, та підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду з позовом про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним не має, оскільки поважності причин пропуску встановленого законом трирічного строку позивач суду не надала.

На підставі викладеного, ст. ст. 1, 4, 6, 71, 75, 76, 80, 524, 525, 526, 529, 533, 548, 549, ЦК України (в редакції 1963 року) і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЩІК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, Криворізька районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним - задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_8, померлої 10 березня 1999 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя