ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-5051/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Лемеха Л.Я.
за участю:
позивача - не з'явився
представника відповідача - Ющенко І.М. (дов.НОМЕР_1від 31.10.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Львівської області про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 рр. в розмірі 4018,80 грн. позивач мотивує вимоги тим, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2006 р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2006-2008 рр. позивачу не виплачувалася.
В судове засідання з'явився представник відповідача, позивач не з'явився. 22.10.2008 р. позивачем подано до суду заяву, у якій просить розглядати справу за його відсутності.
В судовому засіданні представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, у якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини.
Суд вважає що справу слід розглядати за відсутності позивача.
Заслухавши думку представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, який народивсяІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 ст. 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - всі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Проте Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено: пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалась в меншому, ніж визначено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, розмірі, і лише дітям війни-інвалідам: з 1-го січня 2007 року - на 19 грн.; з 1-го квітня 2007 року - на 20,30 грн.; з 1-го жовтня 2007 року - на 20,55 грн.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у ст. 64 Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», за якими підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З дня ухвалення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність та положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч рішенням Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 р. та з травня по вересень 2008 р. не виплачувалась, тому позов в частині виплати суми за вказаний період підлягає задоволенню.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачу має бути виплачено за період з липня по грудень 2007 року 742 грн. 65 коп. (410,06х30%х3+415,11х30%х3=742,65), за з травня по вересень 2008 року - 481 грн. 60 коп. (481х30%х2+482х30%х3-240,80=481,60).
Щодо вимог позивача стосовно виплати щомісячної надбавки за 2006 рік, то такі не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», якими обмежувалась дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не були оскаржені до Конституційного Суду України.
Щодо клопотання відповідача про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів Міністерство фінансів України та Державне казначейство України, то таке не підлягає до задоволення, оскільки суд вважає що Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Львівської області є належним відповідачем у даній справі.
Оскільки, відповідач наполягає на застосуванні пропущенного строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що хоча і позов розглядається по суті, це є підставою для відмови в позові в частині, що стосується виплат за 2006 рік, оскільки пропущення строку звернення до суду відбулося без поважних причин.
Керуючись ст.ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Львівської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з липня по грудень 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп., з травня по вересень 2008 року в сумі 481 грн. 60 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Брильовський Р.М.
Повний текст постанови виготовлено 14.11.2008 р.