Справа № 2-1615

2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 9 квітня 2009 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Озерянської Ж.М.

при секретарі – Волинець Т.І., Гармаш Р.І.

з уч.адвоката ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Балівської сільської ради, Дніпропетровської райдержадміністрації про встановлення факту постійного спільного проживання та визнання права власності на земельний пай у порядку спадкування за заповітом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ½ частину земельного паю як на обов’язкову частину у спадковому майні,

В С Т А Н О В И В:

Представник Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій вони проти пред’явлених позовних вимог не заперечують та просять справу розглядати без їх участі.

Представник Дніпропетровської райдержадміністрації Дніпропетровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_4, в судовому засіданні визнала пред’явлений до неї позов частково та підтримала зустрічний позов пояснивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5. позивачка як донька померлої, у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, де їй стало відомо про те, що померла залишила заповіт на ім’я свого сина ОСОБА_3., який у встановлений законом строк до державної нотаріальної контори не звернувся. Оскільки ОСОБА_4, на момент відкриття спадщини була інвалідом ІІ групи та непрацездатною за віком, вона має право на обов’язкову частину у спадковому майні, а тому вона просила визнати за нею право власності на ¼ частину спірної земельної ділянки (паю) НОМЕР_1 на території Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. В подальшому ОСОБА_4 надала уточнену позовну заяву, в якій вона просила визнати за нею право власності на ½ частину спадкової земельної ділянки, оскільки на момент відкриття спадщини їх було два спадкоємця за законом, вона та її брат - позивач за первісним позовом, а тому вона має право на обов’язкову долю в спадщині, яка складає не менше половини того, що вона успадкувала би як спадкоємець за законом. Вважає позивача ОСОБА_3. таким, що прийняв спадщину, оскільки на день смерті матері, він проживав постійно з нею на момент відкриття спадщини.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги та просив їх задовольнити , не заперечував проти задоволення частково зустрічних позовних вимог, потім просив розглядати справу без нього,за участю адвоката ОСОБА_1.

Позов ОСОБА_3. пред»явлено на підставі того, що його матері, ОСОБА_5 належала земельна ділянка (пай) НОМЕР_1, загальною площею 3,32 га на підставі державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_2, виданого 05.04.2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 200, яка знаходиться на території Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. На випадок своєї смерті вона залишила заповіт від 03 листопада 1999 року, яким заповіла все своє майно ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Заяву про прийняття спадщини після смерті матері до державної нотаріальної контори він не подавав, але прийняв спадщину, оскільки постійно мешкав на день смерті з ОСОБА_5. за адресою АДРЕСА_1. Вважає, що йому повинна належати земельна ділянка (пай НОМЕР_1) яка знаходиться на території Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

 Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

 Із свідоцтв про народження ОСОБА_3, 1944 року народження та ОСОБА_4, 1940 року народження, вбачається, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є їх матір’ю(а.с.6,9,34).

Згідно державного акту на право приватної власності ОСОБА_5. належала земельна ділянка (пай) НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, загальною площею 3,32 га, виданого 05.04.2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 200, яка знаходиться на території Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області(а.с.7).

 03 листопада 1999 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким заповіла все своє майно своєму сину ОСОБА_3.(а.с.10).

 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3. заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори після смерті матері не подавав, але фактично спадщину прийняв, оскільки на день смерті спадкодавця ОСОБА_5. постійно мешкав з нею за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою(а.с.12),поясненнями сторін.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

 Згідно ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або декілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

 Оскільки, позивачка ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини була інвалідом ІІ групи, непрацездатною, що підтверджується посвідченнями, то вона, як донька померлої, має право на обов’язкову частку в спадковому майні(а.с.33).

 Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

 Згідно ст.1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

За таких обставин, суд вважає що вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити частково та визнати за ним право власності на ¾ частини земельного паю у порядку спадкування за заповітом та зустрічні вимоги ОСОБА_4 слід задовольнити частково та визнати за нею право власності на ¼ частину земельного паю як на обов’язкову долю у спадщині.

 Керуючись ст.ст.10,11,57,60,169,256,259 ЦПК України, ст.ст.1233,1235,1241,1261,1268 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

 Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ¾ частини земельного паю НОМЕР_1 розміром 3,320 га на території Балівської сільської ради Дніпропетровського району/області, що належав ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 05.04.2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 200, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3.- відмовити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ¼ частину земельного паю НОМЕР_1 розміром 3,320 га на території Балівської сільської ради Дніпропетровського району/області, що належав ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 05.04.2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 200, як на обов’язкову долю у спадщині після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

 У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя Озерянська Ж.М.