Справа №2-12-2007 p.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 року Путильський районний суд Чернівецької області у
складі : головуючого Маковійчук Л.Р.
при секретарі Ялов'як О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Путила справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
" Про виселення з будинку за неможливістю спільного проживання",
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку за неможливістю спільного проживання, посилаючись на те, що після смерті чоловіка вона успадкувала житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 і прописала в ньому свого сина від першого шлюбу відповідача по справі ОСОБА_2, який протягом двох з половиною , років проживав з нею однією сім'єю.
Протягом цього часу син постійно зловживав спиртними напоями, вчиняв сварки та скандали, що ставало приводом до неодноразових звернень в міліцію, де його попереджували про неприпустимість негативної поведінки, однак ніяких позитивних результатів це не дало.
Позивачка вважає, що подальше спільне проживання неможливе, а тому просить суд винести рішення про виселення сина з її будинку без надання іншого житлового приміщення.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що після смерті чоловіка вона разом з дітьми оформила спадщину на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. На даний час вона проживає в будинку сама, діти проживають у Чернівцях. Разом з будинком у сім'ї була приватизована трикімнатна квартира, розташована в АДРЕСА_2. За домовленістю з чоловіком було вирішено цю квартиру залишити старшому» синові ОСОБА_2, оскільки він не являвся рідним сином покійного чоловіка, однак допомагав у будівництві будинку поАДРЕСА_1. Але через деякий час ОСОБА_2 вирішив продати цю квартиру з метою придбати інше житло, а тому в січні 2004 року в нотаріальній конторі було оформлено договір купівлі - продажу від імені всіх членів родини, а виручені кошти син забрав собі. Однак він так і не купив іншого житла, але оскільки не мав місця проживання, вона приписала його до свого будинку. Деякий час було нормально, поки він не пиячив, однак згодом знову почав пити, і
постійно виникали скандали. Син погрожував їй фізичною розправою, наносив побої, в результаті чого їй неодноразово доводилось ночувати у сусідів. Коли привів свою співжительку, то часто разом розпивали спиртні напої, і на її неодноразові зауваження виникали сварки, в результаті доводилось викликати працівників міліції. На даний час син проживає невідомо де, однак при зустрічах на вулиці погрожує розправою.
Позивачка вважає, що подальше спільне проживання з сином неможливе через його негативну поведінку, а тому наполягає на своїх вимогах.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_1 восени минулого року ночувала в них по кілька днів через те, що син ОСОБА_2 вчиняв вдома скандали, погрожував їй, застосовував фізичне насилля, а тому вона боялась ночувати вдома.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона в даний час із сім'єю проживає в м.Чернівцях, однак, перебуваючи в декретній відпустці, приїхала до матері. Мати скаржиться на негативну поведінку сина. В вересні минулого року брат приїхав із Одеси з заробітків і почав у матері вимагати гроші і вона йому дала. Після цього привів жінку і мати виділила їм кімнату для проживання. Почав зловживати спиртними напоями. 25 вересня 2006 р. знову зчинив скандал, і коли йому зробили зауваження, він почав битися, вдарив її , вагітну в 3 місяці. Вона викликала працівників міліції.
2 жовтня 2006 р. він разом із своєю співмешканкою знову дебоширив , приставав до неї та до матері. Довелось знову викликати працівників міліції.
Заслухавши пояснення позивачки, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 116 ЖК України, якщо наймач або члени його сім'ї, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатйими, виселення винних осіб проводиться без надання іншого приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Путильського РВ УМВС від 22 вересня 2004 p., ОСОБА_2 разом із своєю співжителькою ОСОБА_6 в будинку матері ОСОБА_1 влаштував скандал із матір'ю, виганяв її з дому.
З довідки Путильського РВ УМВС від 15.01. 2007 р. видно, що ОСОБА_1 зверталась в міліцію з приводу негативної поведінки сина ОСОБА_2 28 вересня 2006 р. та 4. 10. 2006 p., який в стані
алкогольного сп"яніння погрожував фізичною розправою, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-1 КУпАП.
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 березня 2006 р. було зафіксоване порушення правил співжиття співмешканкою ОСОБА_2 - ОСОБА_6, яка вчинила скандал у стані алкогольного сп"яніння з ОСОБА_1 в її будинку, за що була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно як сімейний дебошир.
Таким чином, в суді добуто достатньо доказів для винесення рішення і про виселення ОСОБА_2 з будинку позивачки.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 116 ЖК України, 57-60 \ ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, з будинку ОСОБА_1, розташованого в АДРЕСА_1 , за неможливістю подальшого спільного проживання без надання іншого житлового приміщення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку - ст. 295 ч.4 ЦПК України, Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.