ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-3338/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Лемеха Л.Я.
за участю:
представників позивача - Дробота О.О. (дов. НОМЕР_1від 26.11.2008 р.)
Макари Г.В. (дов. НОМЕР_2 від 04.11.2008 р.)
представника відповідача - Трамболи В.Й. (дов. НОМЕР_3 від 28.01.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті АДРЕСА_1справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Встановив:
11.09.2008 р. ДП "ІНФОРМАЦІЯ_1" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень. Листом Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.09.2008 р. матеріали адміністративного позову ДП "ІНФОРМАЦІЯ_1" передано за територіальною підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Позовні вимоги позивач мотивує наступним. В період з 16.04.2008 р. по 05.05.2008 р. Берегівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області проведено документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Закарпатської геологорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складено акт НОМЕР_4 від 12.05.2008 р.
Перевіркою було встановлено, що Закарпатська геологорозвідувальна експедиція нараховувала працівникам надбавки за польові умови праці та обліковувала на рахунку 66/1 розрахунки за заробітною платою і при цьому не було утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 22124,62 грн., чим порушено норми підпунктів 4.2.1, 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 та підпунктів 9.10.1 та 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Берегівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області видано податкові повідомлення-рішення НОМЕР_5від 17.05.2008 р. таНОМЕР_6 від 20.08.2008 р. Сум податкового зобов'язання, згідно вказаних повідомлень-рішень становить 67593,26 грн., в тому числі 22734,32 грн. - за основним платежем та 44858,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач не погоджується з вказаними повідомленнями-рішеннями і просить суд визнати їх нечинними.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, надавши пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
08.10.2008 р. відповідачем подано до суду заперечення на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні мотивуючи тим, що позивач не проводив службові відрядження працівникам, які працюють вахтовим методом, а проводив нарахування надбавок за особливі умови праці, як додаткову заробітну плату. Такі виплати підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб відповідно до норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні змісту заперечення, просить суд в позові відмовити.
Заслухавши доводи сторін, а також з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 р. №490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер" підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.
Положеннями Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).
Таким чином, підприємство самостійно визначає доцільність встановлення надбавок працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, про що зазначається в колективному договорі із зазначенням розміру вказаних надбавок.
Закарпатська геологорозвідувальна експедиція нараховувала працівникам надбавки за польові умови праці та обліковувала на рахунку 66/1 розрахунки за заробітною платою. Тобто позивач проводив нарахування працівникам надбавок за особливі умови праці, як додаткову заробітну плату.
Таким чином надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективним договором або за погодженням із замовником, включається в склад заробітної плати і оподатковується відповідно до підпункту 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Суд, оцінивши усі матеріали справи та представлені докази в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.ст 7-11, 14, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р. Брильовський
Повний текст постанови виготовлено 02.03.2009 р.