АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Сирава№22-6539 Головуючий у 1 інстанції
2006 р. Ганюков В.Д.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палаш з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у
складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів: Осоцького І.І.
БондараВ.О.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та процентів за договором позики
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та процентів за договором позики.
Ухвалою судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 вересня 2006 року у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та процентів за договором позики» відмовлено. Позовна заява з усіма доданими матеріалами повернута заявнику ОСОБА_1
В апеляційній скарзі на зазначену ухвалу судді ОСОБА_1 зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню з постановлянням нової ухвали про відкриття провадження.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 СТ.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу судді першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті провадження за його позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції"та процентів за договором позики, суд першої інстанції посилався на п.З ст.122 ЦПК України, яка передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього суду або іншого суду є справа із спору між тими ж самими сторонами, про той же самий предмет і з тих же самих підстав.
З такими висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить діючому законодавству. Висновки суду фактично не відповідають дійсності і є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду дійсно є справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягаення заборгованості за договором позики від 30.01.2004 року з ціною позову 137 200 грн. У зазначеному позові ставиться питання лише про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу. Будь-яких інших вимог позовна заява не містить. На даний час справа знаходиться у провадженні Верховного Суду України.
Таким чином, встановлено, що підставою цього позову є договір позики від 30.01.2004 року, але предметом позовних вимог є вимоги про стягнення шдексу інфляції та процентів за прострочення виконання зобов'язання за договором позики, що є самостійним предметом вимог та може бути заявлено окремо.
Зазначені обставини свідчать про те, що вказані позови мають різний предмет вимог, що виключає можливість застосування судом вимог, зазначених у п.З ст.122 ЦПК України.
Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до постановления незаконної ухвали, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Керуючись ст.ст.307,312,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 вересня 2006 року по цій справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.