Судове рішення #4661284

                                                                                                                                                                     

                             

 

 

 

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа №2а-3309/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2008 року                                                                         

 

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

 

за участю:

представника позивача  - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містіАДРЕСА_1справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської райдержадміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учасника війни, -

 

в с т а н о в и в :

        ОСОБА_1. звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту Яворівської райдержадміністрацїї про нарахування та виплату соціальної грошової допомоги, покликаючись на те, що їй, як учаснику війни відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантїї їх соціального захисту” до 05 травня має виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. У 2008 році позивачу виплачено лише 65 грн., а загальна сума виплат повинна складати 1378,00 грн., які позивач просить стягнути.

В судове засідання сторони не з'явились. 23.09.2008 р. позивачем подано до суду заяву, у якій просить слухати справу за її відсутності. 30.10.2008 р. відповідачем подано до суду заперечення, в якому не визнає себе відповідачем за даним позовом, просить в позові відмовити, справу слухати у його відсутності.

Суд вважає, що справу слід розглядати у відсутності сторін.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 27.04.2004 року, ОСОБА_1. є учасником війни.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантїї їх соціального захисту”   щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » передбачено, що щорічну виплату  разової  грошової  допомоги до 5  травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16  зазначеного  Закону,  здійснюють органи  праці  та  соціального  захисту населення через відділення зв'язку  або  через  установи  банків  (шляхом  перерахування   на особовий  рахунок  отримувача)  пенсіонерам  - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Тобто, як передбачено вищевказаним Законом, виплата щорічної разової допомоги в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком учасникам війни, здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

Постановою КМ України № 177 від 18.02.2004р. “Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що кошти для виплати вказаної допомоги у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік перерахувуються місцевим органам праці та соціального захисту населення, які, в свою чергу, здійснюють фізичну виплату цієї допомоги ветеранам війни.

Враховуючи вищенаведене суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що Управління праці та соціального захисту населення не визнає себе відповідачем за даним позовом.   

Р ішенням Конституційного суду України від  22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними   положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо встановлення щорічної разової грошової допомоги  відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії  їх соціального захисту» в розмірі 65 грн.

Р ішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значенння для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, тому суд вважає, що соціальні гарантїї учасникам війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими правовими актами.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

 Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

  Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із ст. 58  Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком станом на день виплати разової грошової допомоги  учасникам війни становить 481 грн. 00 коп. (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток),

Позивачу у 2008 р. виплачено 65 грн. Отже, недоплата за 2008 рік, яка підлягає нарахуванню і виплаті позивачу, складає 1378,00 грн. (481 х 3 - 65,00 = 1378,00 ).

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та  відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України  „Про статус ветеранів війни, гарантїї їх соціального захисту”,   Р ішенням Конституційного суду України від  22.05.2008 р. №10-рп/2008, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 158-163, 167   Кодексу адміністративного судочинства України,  суд  -

 

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Яворівської райдержадміністрацїї Львівської області провести виплату ОСОБА_1недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі 1378,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя:                                                                                                 Брильовський Р.М.                                             

 

Повний текст постанови виготовлено 12.11.2008 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація