Справа № 22ц-20/2007 Головуючий у першій інстанції - Косач І.А.
Категорія - цивільна Доповідач - Мельниченко Ю.В.
РІШЕННЯ Іменем України
23 січня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Позігуна М.І.
суддів Мельниченко. Ю.В., Бойко О.В.
при секретарі Івановій Н.Б.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Чернігівської митниці, державної податкової інспекції м. Чернігова, Державного казначейства України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах та за дорученням ОСОБА_2 з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Свої вимоги мотивував тим, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.11.2004 року ОСОБА_2 визнання винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України та притягнута до відповідальності у вигляді конфіскації вилученого у неї майна згідно опису від 01.10.2004 року, загальна вартість якого становить 31433 грн., яке є безпосереднім предметом порушення митних правил. Постановою в.о. Голови апеляційного суду Чернігівської області від 17.06.2005 р. постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.11.2004р. залишено без змін, а скаргу в інтересах ОСОБА_2 без задоволення. Постановою Верховного
„Суду України від 24.03.2006 p. постанову в.о. Голови апеляційною суду Чернігівської області від 17.06.2005 року та Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.11.2004 року скасовано, а справу направлено НАН новий розгляд Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.04.2006 року справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 340 МК України - провадженням закрито в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Звернувшись до начальника відділу ДВС Новозаводського районного управління юстиції м. Чернігова про повернення вилученого у ОСОБА_2 майна, отримали відповідь, що вказане майно 30.06.2005 року реалізовано, а виконавче провадження з примусового виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.11.2004 року закінчено 15.08.2005 року. Вважає дії відповідачів щодо реалізації майна незаконними, оскільки відповідно до ст. 291 КУпАП подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду справи.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2006 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 31433 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., судові витрати в сумі 352 грн. 80 коп.
В апеляційній скарзі Чернігівська митниця просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсягу і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з урахуванням положень ч.2 ст. 392 Митного кодексу України.
Вказує, що при винесені рішення суд не врахував вимоги ч.б ст. 35 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 p., відповідно до якого списання коштів з бюджету за рішеннями судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до „бюджету від реалізації цього майна. Також в рішенні не обґрунтовано чому саме з Державного бюджету стягнуто суму матеріальної шкоди, чому він при визначенні вартості відшкодування шкоди не взяв до уваги звіт НОМЕР_1 про незалежну оцінку майна від 24.03.2005 року незалежного оцінювача ОСОБА_3, що був замовлений Державною виконавчою службою Новозаводського району м. Чернігова при здійсненні виконавчого провадження, та судом не з'ясовано чому експертами була встановлена різна вартість шкірних курток, чи є різниця між порядком визначення митної та в ринкової вартості товарів. Та вважають, що під час розгляду справи наявність моральної шкоди не була доведена ніякими доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно рішення суду стягнуто за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_2 було стягнуто заподіяну їй матеріальну шкоду в сумі 31433 грн. 00 коп., відповідно до ст.ст. 2 п.4; 3 п.п. 2,5 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданими громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.2004 року та
2
ст.ст. 1166; 1176 ЦК України, а також моральну шкоду в сумі 1000 грн. на підставі ст. 1167 ЦК України.
Безпідставні доводи апелюючої сторони щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна з
посиланням на ч.6 ст. 35 Закону України „Про Державний бюджет України" на 2006 рік, від 20.12.2005 року, оскільки в даному випадку мова йде про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконною конфіскацією майна, як передбачено Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" та ст. 1176 ЦК України, а не повернення вартості майна.
Суд першої інстанції обґрунтовано визначивсь з вартістю майна саме згідно експертного висновку НОМЕР_2.
Посилання апелянта на письмовий висновок НОМЕР_3 про незалежну оцінку майна від 24.03.2005 року незалежного оцінювача ОСОБА_3, виконаного на вимогу Державної виконавчої служби, не може бути визначальним при визначенні суми шкоди, оскільки в зазначеному висновку визначалась вартість для вимушеного продажу - ліквідаційну вартість, а ліквідаційна вартість об'єктів
„оцінки обумовлена обмеженим строком їх реалізації внаслідок примусового продажу і визначається з застосуванням коефіцієнту ліквідності.
Проте заслуговують доводи апелюючої сторони щодо неправильного визначення розміру стягнення матеріальної шкоди в сумі 31433 грн. виходячи з загальної митної вартості конфіскованого товару у позивачки без відрахування податків та зборів.
Згідно ч.3 ст. 392 Митного Кодексу України у разі, якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до відповідальності, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних податків і зборів за ставками, що діяли на
"день конфіскації.
Відповідно до доданої до справи довідки про податки та збори на вилучений товар за ставками, що діяли на день конфіскації, тобто на 16.11.2004 року за підписом начальника відділ митного оформлення НОМЕР_4 Чернігівської митниці, загальна сума податків і зборів складала 10812 грн. 95 коп.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо стягнення суми відшкодування моральної шкоди виходячи зі ступеню заподіяних моральних страждань та принципу розумності та справедливості.
На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне змінивши рішення суду стягнути з державного Бюджету на користь ОСОБА_2 20620 грн. 05 коп., залишивши в іншій частин, рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання досудового слідства, прокуратури і суду від 01.12.2004 р. 266/94 ВР, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці - задовольнити частково.
Рішення суду першої інстанції частково змінити, стягнувши з державного бюджету на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 20620 грн. 05 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: