Справа № 33-117/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2009 року Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Судді судової палати в кримінальних справах ТРЕЙТЯК О.П.
за участі:
особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року.
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українка, громадянка України, уродженка с. Красне Чернігівського району, з вищою освітою, працююча на посаді Довжицького сільського голови, мешканка АДРЕСА_1
притягнута до адміністративної відповідальності за ст.41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Як встановив суд, ОСОБА_1, працюючи на посаді Довжицького сільського голови, допустила порушення вимог законодавства про працю, а саме: ст.ст. 21, 106, 107, 115 КЗпП України, ст. 26, 42 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст. 10 Закону України „Про відпустки”, п. 2.5 інструкції „Про порядок ведення трудових книжок працівників”, чим скоїла правопорушення, передбачене ст.41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування постанови суду та закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення. Посилається на однобічність розгляду справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи; зазначає, що у судовому засіданні вину у порушенні законодавства про працю вона не визнавала, хоча суд у постанові зазначив протилежне, що не відповідає дійсності. Крім того, вважає, що вона не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки не є посадовою особою ні підприємства, ні установи, ні організації, а так само не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка не вважає себе винною у порушенні законодавства про працю, оскільки ті порушення, які були виявлені під час перевірки відразу були виправлені, ніхто внаслідок цих порушень не постраждав та просила постанову суду скасувати і провадження по справі закрити; перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з акту № 25-24-021/255 від 06 березня 2009 року, працівниками інспекції праці під час перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Довжицькою сільською радою виявлено порушення вимог ст.ст. 21, 106, 107, 115 КЗпП України, ст. 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування”, ст. 10 ЗУ „Про відпустки”, п. 2.5 інструкції „Про порядок ведення трудових книжок працівників”.
Зокрема виявлено наступне.
Всупереч ст.115 КЗпП України колективним договором Довжицької сільської ради визначено виплату заробітної плати один раз на місяць до 5 числа наступного місяця. Зокрема, заробітна плата за січень 2009 року виплачена 05 лютого 2009 року, за лютий 2009 року - 05 березня 2009 року.
Відповідно табелю обліку робочого часу за січень 2009 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відпрацювали 01 та 07 січня 2009 року, відповідно, 12 годин та 4 години. Однак, у порушення ст. 107 КЗпП України, за роботу у святковий час цим працівникам не оплачено у подвійному розмірі.
Порушуються вимоги ст.106 КЗпП України щодо оплати роботи в надурочний час. Так норма тривалості робочого часу за січень 2009 року становить 159 годин. Однак відповідно табелю обліку робочого часу за січень 2009 року, ОСОБА_2 відпрацював 172 години, ОСОБА_3 164 години, ОСОБА_4 - 184 години, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - по 160 годин. У порушення ст. 106 КЗпП України, оплата праці у подвійному розмірі зазначеним працівникам не нарахована.
В порушення вимог ст. 10 Закону України „Про відпустки”, графік відпусток на 2009 рік у Довжицької сільській раді не складено.
Також виявлено порушення вимог п. 2.5 інструкції „Про порядок ведення трудових книжок працівників” - працівники не ознайомлені під розписку щодо записів, які вносяться до трудової книжки.
У порушення ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”, затверджено штатний розпис обслуговуючого персоналу Довжицького навчально-виховного комплексу, що не належить до компетенції сільської ради.
На підставі акту перевірки 06 березня 2009 року начальником відділу контролю - державним інспектором праці відносно голови Довжицької сільської ради ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.41 ч.1 КУпАП.
Як видно з протоколу судового засідання від 01 квітня 2009 року, ОСОБА_1 зазначила, що виявлені під час перевірки порушення законодавства про працю дійсно мали місце та пояснювала причини їх виникнення.
Зокрема, більшість порушень законодавства ОСОБА_1 пояснювала відсутністю досвіду через нетривалий строк її перебування на посаді с ільського голови, а саме менше року.
З приводу порушень вимог законодавства щодо виплати заробітної плати пояснила, що вона виплачується один раз на місяць через таку домовленість з казначейством та банком.
За роботу в святкові дні та в надурочний час виплати повинні були погоджуватися з директором школи, але остання знаходилась на лікарняному декілька місяців, тому ці дні працівникам взагалі не були оплачені.
Зазначені пояснення ОСОБА_1 щодо причин виникнення виявлених порушень законодавства не мають значення для визначення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП, оскільки порушені норми з аконодавства про працю не містять виключень, які б надавали право їх порушувати.
Доводи ОСОБА_1, що вона не являється суб'єктом зазначеного правопорушення, безпідставні.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.41 КУпАП є посадова особа підприємства, установи, організації не залежно від форми власності та громадяни, які є суб'єктами підприємницької діяльності.
Установа це орган державної влади, місцевого самоврядування, організації, підприємства тощо, що виконує певні функції в галузі державного, адміністративного, партійного, громадського, комерційного управління тощо.
Як визначено Законом України „Про місцеве самоврядування” посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно ст.12 цього закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Із цього випливає, що ОСОБА_1 як сільській голова є посадовою особою місцевого самоврядування, яка працює в органах місцевого самоврядування, тобто в державній установі, має відповідні посадові повноваження та є головною посадовою особою територіальної громади села, а тому вона є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП.
Таким чином судом правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КпАП України, оскільки нею були порушені встановлені законодавством терміни виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Разом з тим, враховуючи обставини та характер допущених порушень законодавства про працю, дані про особу ОСОБА_1, яка позитивно характеризується, працює на посаді голови нетривалий час - на момент скоєння порушень менше року, своєчасне виправлення виявлених порушень, вважаю, що розмір адміністративного стягнення визначений судом ОСОБА_1, може бути зменшений до мінімального, передбаченого санкцією ч.1 ст.41 КпАП України (в редакції 1984 року із змінами внесеними від 19.01.1995 р., 07.02.1997 р., 21.09.2000 р.), оскільки відповідно до ст.8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ст.41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення змінити.
Вважати ОСОБА_1 притягнутою до адміністративної відповідальності за ст.41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і зменшити розмір накладеного на неї адміністративного стягнення до 255 (двохсот п'ятдесяти п'яти) гривень штрафу.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О.П. ТРЕЙТЯК