Справа № 2-1326/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" січня 2012 р.

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., з участю представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення моральної шкоди заподіяної злочином в розмірі 150 000 грн. та судових витрат по справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 19 травня 2005 року відповідач, керуючи автомобілем ГАЗ-66, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив правил дорожнього руху та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої її чоловік ОСОБА_4 загинув, а вона залишилися вдовою з двома малолітніми дітьми без засобів на існування. З моменту порушення кримінальної справи та до винесення постанови суду від 19 липня 2010 року, яка набрала законної сили 31 травня 2011 року, якою він був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України на підставі акту амністії, відповідач не відшкодував позивачу жодної копійки за шкоду заподіяну їй та її дітям, разом з тим поширював неправдиві відомості про те, що надає їм матеріальну допомогу. За весь цей час з вини відповідача вона та її діти зазнали величезних душевних страждань та фізичного болю, вона залишилася наодинці зі своїм горем, у неї скрутне матеріальне становище, вона ніде офіційно не працює, вимушена виїжджати на заробітки за межі області та країни. Просить стягнути з відповідача на її користь 150 000 грн. моральної шкоди та 1 000 грн. витрат на правову допомогу та покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю та, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, просить стягнути з відповідача на користь позивача 150 000 грн. моральної шкоди та 1 000 грн. витрат на правову допомогу та покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову визнав частково та пояснив, що після трагічної загибелі чоловіка позивачки, після того як його виписали з лікарні, він зібрав у своїх родичів кошти в сумі 1 500 доларів США та запропонував їх позивачці в якості відшкодування шкоди, однак позивачка відмовилася від цих коштів і назвала розмір спричиненої їй шкоди в сумі 5 000 доларів США. Оскільки він таких коштів не мав, то він не міг їй на той час відшкодувати шкоду у такому розмірі. Враховуючи розмір шкоди заявленої позивачем та ту обставину, що він має на утриманні двох дітей, один з яких неповнолітній, він працює приватним підприємцем і розмір його доходів за місяць становить біля 2 000 гривень, він згідний відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 40 000 гривень.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_4 її батько і на протязі 6-ти років після загибелі батька відповідач ОСОБА_3 жодного разу до них додому не приходив та не пропонував їм матеріальну допомогу. Крім неї, у сім»ї без батька залишилася неповнолітня сестра, яка отримує пенсію по втраті годувальника після смерті батька в розмірі 780 гривень. Після смерті батька мати дуже страждала, так як залишилися одна з двома дітьми без засобів для існування, в зв»язку з чим мати через рік після похоронів вимушена була виїжджати за кордон на заробітки, щоб якось вижити.

Відповідно до ст. 60 ч.1 ЦПК України "Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень...".

За змістом ст. 61 ч.1,4 ЦПК України «Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою».

Відповідно до постанови Іршавського районного суду від 19 липня 2010 року відповідача ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.2 КК України внаслідок акту амністії, а кримінальну справу про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України -закрито та ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2011 року дану постанову Іршавського районного суду залишено без змін.

Згідно ч.1, ч. 2 п. 1 ст. 1167 ЦК України «Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки».

Відповідно до ч.1,2 ст. 1168 ЦК України «Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю».

Про винність відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди свідчить постанова Іршавського районного суду від 19 липня 2010 року, якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.2 КК України з нереабілітуючих підстав внаслідок акту амністії на підставі ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 09 червня 2007 року.

Те, що діями відповідача позивачу було завдано великої моральної шкоди, заподіяно моральні та душевні страждання, душевну біль, внаслідок трагічної загибелі чоловіка з вини відповідача, сумнівів у суду не викликає, факт заподіяння позивачу моральної шкоди -доведений.

Згідно із ст.ст. 11, 23 ЦК України, заподіяння моральної шкоди є підставою виникнення самостійних цивільних правовідносин, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, ця шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї, у приниженні честі, гідності, ділової репутації особи, розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, позбавлення потерпілого можливості реалізації його здібностей, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні цього розміру враховуються вимоги розумності і справедливості.

Беручи до уваги вищенаведене та факт заподіяння позивачу моральної шкоди і необхідності компенсації шкоди, з урахуванням вимог розумності і справедливості заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є надмірним, а тому, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та відшкодуванню підлягає 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути 1 000 гривень витрат на оплату на правової допомоги, стверджених квитанцією від 30 травня 2011 року про сплату ОСОБА_2 1 000 грн. за надання правової допомоги як потерпілій у кримінальній справі.

Судові витрати стягнути на користь держави з відповідача.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 84, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 23, 1167, 1168 ЦК України,

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 -50 000 гривень моральної шкоди та 1 000 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 500 гривень судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча суддя: Сойма М.М.