ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 р. | № 2/130-ЗН (2/94, 11/337) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції
на ухвалу господарського суду Миколаївсько області від 21.08.2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. за скаргою Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції на дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по справі №2/130-ЗН за позовом Миколаївського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті до Державної акціонерної холдінгової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” про стягнення 90622,31 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Миколаївський транспортний прокурор 02.08.2000 р. звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті до ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” про стягнення 90622,31 грн. –заборгованості за договорами про виконання дератизаційних робіт № 10/259 від 26.12.1996 р., № 10/41 від 01.12.1997 р., № 10/41/232 від 06.03.1998 р., № 10/46 від 01.12.1998 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2003 р. по справі № 2/130 позов задоволено частково, стягнуто з ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” на користь Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті заборгованості в сумі 83703,18 грн., 837 грн. –витрат по сплаті державного мита. В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
14.08.2003 р. господарським судом Миколаївської області було видано наказ на виконання вищевказаного судового рішення.
21.10.2003 р. постановою Заводського віддіду державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 14.08.2003 р. по справі №2/130, у зв'язку із тим, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.09.1999 р. по справі №2/1506-5 порушено провадження по справі про банкрутство ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”.
Позивач - Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція 25.08.2005 р. звернувся до господарського суду першої інстанції зі скаргою на неправомірні дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22 вересня 2005 р. по справі № 2/130 в задоволенні скарги Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 р. по справі №2/130 ухвала господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р. залишена без змін, а апеляційна скарга Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції без задоволення.
18.05.2006 р. позивач - Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція звернувся до господарського суду із заявою про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21 серпня 2006 р. по справі № 2/130-ЗН / суддя : Горобченко Д.М./ відмовлено в задоволенні заяви Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р. за нововиявленими обставинами .
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 р. по справі №2/130-ЗН / судді : Лашин В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л./ ухвала господарського суду Миколаївської області від 21.08.2006 р. залишена без змін, а апеляційна скарга Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції без задоволення.
В касаційній скарзі позивач –скарга Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.08.2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2004 р. по справі №10/112, яка постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2006 р. залишена без змін, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі №10/112 про банкрутство Державної акціонерної холдінгової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”.
Як вбачається із матеріалів справи, в скарзі на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, позивач просив поновити провадження по примусовому стягненню з ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” заборгованості, поскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, згідно ухвали суду не розповсюджуються на задоволення вимог поточних вимог кредиторів, до яких відноситься Миколаївська портова СЕС (а.с. 123).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р. по справі № 2/130, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р., в задоволенні вищезазначеної скарги позивача відмовлено, поскільки незважаючи на те, що Миколаївська портова СЕС є поточним кредитором, п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду Миколаївської області від 30.06.2004 р. по справі №10/112 було зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до введення мораторію, в тому числі і за вимогами Миколаївської портової СЕС, заявленими на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2003 р. та зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію і це судове рішення не скасоване, а отже, є чинним. Крім того, відповідно до п.8 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" , чинним на момент прийняття постанови Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 21.10.2003 р. про зупинення виконавчого провадження, обов'язок зупинення виконавчого провадження пов'язувався лише з фактом наявності справи про банкрутство боржника і не був залежним від часу виникнення боргових зобов'язань.
Позивач, в заяві про перегляд вищезазначеної ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р. за нововиявленими обставинами посилався на те, що даною ухвалою та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. встановлено, що Миколаївська портова СЕС є поточним кредитором, а істотне значення для вирішення справи має висновок Вищого господарського суду України, який зроблений в постанові від 22.03.2006 р. по справі №10/112, про те, що дія мораторію не поширюється на погашення поточної заборгованості. Отже, факти, встановлені в постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2006 р. по справі №10/112, спростовують висновки господарського суду Миколаївської області та Одеського апеляційного господарського суду щодо дії мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів, і є, відповідно до вимог ст.ст.35,112 ГПК України підставою для перегляду рішення за новивиявленими обставинами.
Ухвала господарського суду першої інстанції та апеляційна постанова, якими відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р., за нововиявленими обставинами мотивовані тим, що звертаючись із даною завою Миколаївська портова СЕС посилається на обставини, що були предметом дослідження як суду першої інстанції при винесенні ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р., так і апеляційної постанови від 29.11.2005 р., а отже, ці обставини не є нововиявленими.
Згідно зі ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Таким чином, господарський суд Миколаївської області та Одеський апеляційний господарський суд, належним чином дослідивши обставини справи, дійшли до обґрунтованого висновку про те що, обставини, на які посилається Миколаївська портова СЕС, не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України.
В той же час Миколаївська портова СЕС не позбавлена можливості оскаржити ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22 вересня 2005 р. та Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 р. по справі № 2/130 в касаційному порядку з дотриманням вимог ГПК України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 21.08.2006 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. по справі №2/130-ЗН постановлені у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі та апеляційній постанові.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11110 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Миколаївської портової санітарно-епідеміологічної станції залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.08.2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 р. по справі №2/130-ЗН залишити без змін.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді - Н.Г. Ткаченко
Л.Й.Катеринчук