КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-4194/08 Головуючий у 1 інстанції - Хрипун О.О.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ситникова О.Ф., Бистрик Г.М.,
при секретарі Литвині О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2007 у справі за позовом Державної акціонерної компанії «Хліб України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И В :
12.04.2007 ДАК «Хліб України» звернулася до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просила визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04.04.2007 № 000042220/0.
Постановою господарського суду м. Києва від 25.06.2007 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач ДПІ у Печерському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2007 відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001042220/0, яким за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до позивача застосовні штрафні (фінансові) санкції в сумі 5626994 грн. (а.с. 8).
Спірне рішення прийняте відповідачем на підставі акта № 85/22-213/20047943 від 28.03.2007 «Про результати виїзної позапланової перевірки Державної акціонерної компанії «Хліб України» код ЄДРПОУ 20047943 з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_1від 11.01.2007 стосовно виконання зовнішньоекономічного контракту № 201196 від 20.11.1996», яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження імпортної продукції (пшениці) за вказаним контрактом (а.с. 9-27).
В акті зазначено, що за період 1996-1998 документи на ДАК «Хліб України» відсутні, про що свідчить акт № 1 від 18.01.2002 про виділення до знищення документів та справ, що не підлягають зберіганню (а.с. 111-123). Перевірка проводилась на підставі документів з матеріалів кримінальної справи № 49-800 «за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших осіб у вчиненні ряду тяжких злочинів», які надані слідчим Генеральної прокуратури на ДАК «Хліб України» та завірені слідчою групою № 2.
На підставі цих документів актом встановлено, що між ДАК «Хліб України» (Покупець) та компанією «Internova Trading Company» (США) (Продавець) укладено контракт від 20.11.1996 № 201196. На підставі контракту ДАК «Хліб Україна» згідно платіжного доручення № 31 від 01.12.1996 та виписки банку від 12.12.1996 про списання з валютного рахунку № 48070604, відкритому в АКБ «Укрексімбанк», здійснено оплату валютних коштів в сумі 282000 дол. США на користь фірми «Internova Trading Company» (США). Загальна кількість зерна, поставленого по даному контракту, склала 1982,147 т на суму 279482,73 дол. США; кількість зерна, недопоставленого компанією «Internova Trading Company» (США), склала 17,853 т, що складає 2517,27 дол. США; заборгованість компанії «Internova Trading Company» (США) перед «ДАК «Хліб Україна» станом на 21.03.1997 складала 2517,27 дол. США. 16.04.1997 на рахунок № 5602071108 в АКБ «Укрексімбанк» надійшли валютні кошти в сумі 2517,27 дол. США від компанії «Internova Trading Company» (США) згідно акту звірки від 27.03.1997.
З посиланням на відсутність у позивача та в матеріалах кримінальної справи документів первинного обліку, регістрів аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку, вантажних митних декларацій на імпорт продукції, довідки «Про оплату іноземним суб'єктом господарської діяльності продукції українського походження під час здійснення кожної операції» в акті зроблено висновок про те, що зовнішньоекономічна операція по контракту від 20.11.1996 № 201196 є незавершеною, і на повну суму поставки по цьому контракту відповідачем нарахована пеня, розмір якої склав 5626994 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач застосував адміністративно-господарську санкцію з порушенням вимог ст. 250 ГК України. Крім цього, суд погодився з позивачем, що акт перевірки, на підставі якого прийняте спірне рішення, не відповідає вимогам «Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, оскільки документи, отримані відповідачем від прокуратури, та використані для проведення перевірки, не в повному обсязі відтворюють хід проведених позивачем господарських операцій з нерезидентом.
Колегія суддів не погоджується з мотивами викладеними судом першої інстанції у оскаржуваній постанові, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Актом перевірки зафіксовано відсутності у Позивача індивідуальної ліцензії НБУ на продовження термінів розрахунків по вищевказаному контракту.
За порушення ст. 2 вказаного Закону передбачено нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми митної вартості недопоставленої продукції (товару) в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 цього Закону).
Як позивач, так і суд першої інстанції помилково вважає, що відповідачем пропущені строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлені ст. 250 ГК України.
При цьому, при вирішенні питання щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій не було враховано того, що дане правопорушення є триваючим, а тому законодавчо встановлені строки при винесенні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04.04.2007 № 000042220/0 відповідачем не пропущені, тим паче, що кінцевий термін нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не встановлений.
При цьому, кількість зерна відносно суми 282000 дол. США, невчасно поставлена компанією «Internova Trading Company» (США) (термін прострочки з 13.03.1997 по 16.04.1997), тому розмір пені по цій сумі складає 282000 х 0,3 % (згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») х 1,83 (курс НБУ станом на 13.03.1997) х 35 днів (термін прострочки), що дорівнює 54186 грн.
Термін прострочки передбаченого по даному контракту поставки зерна у кількості 1982,147 т на суму 279482,73 дол. США (за які нарахована пеня) складає 3632 днів (з 17.04.1997 по 21.03.2007). Як зазначає апелянт та не спростовується жодними доказами, документів підтверджуючих надходження товару за імпортною операцією на суму 279182,73 дол. США відсутні. Отже, розмір пені по цій сумі складає 279482,73 х 0,3 % х 1,83 х 3632, що дорівнює 5572808 грн.
Таким чином, підлягає перерахуванню в Державний бюджет України пеня в сумі 5626994 грн. (54186+5572808), що і було визначено спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 8).
Правильність наведених відповідачем розрахунків пені позивачем не оспорюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04.04.2007 № 000042220/0, позивач суду не надав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2007 - задовольнити.
Постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2007 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: