Справа №11-140/11 26.04.2011 26.04.2011 26.04.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-279-2011 Головуючий у суді 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач у 2-й інстанції: ОСОБА_2
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Чернявського А.С.,
суддів Царюка В.В., Пустовара М.Л.,
при секретарі Болмосовій І.В.,
за участю прокурора Гаврилка О.О.,
засудженого ОСОБА_3,
26 квітня 2011 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Казанківського р-ну Миколаївської області на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2010 року, яким:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимий відповідно до п.1 ст.89 КК України;
- засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та з покладенням обов’язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання і роботи та періодично з’являтись у цей орган на реєстрацію.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишено без розгляду та вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що 19 червня 2010 року, у період з 13-ї до 16 години, за попередньою змовою з двома іншими невстановленими особами вчинити крадіжку чужого майна та разом з ними, через відчинені двері проник у приміщення майстерні, розташованої на території АФ ТОВ «Агропродінвест» у с. Миколо-Гулак Казанківського р-ну Миколаївської області, звідки таємно викрав металевого ковша від трактора-екскаватора ЕО 26-21 ВЗ, розрізав його газовим різаком на три частини, завантажив на причеп автомобіля «УАЗ-469Б», державний № НОМЕР_1, вивіз і надалі розпорядились ним на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди у розмірі 18500 грн.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, просить вирок скасувати за неправильним звільненням засудженого від відбування покарання, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Посилається на безпідставність врахування судом при мотивуванні застосування ст.75 КК України щирого каяття засудженого (якого насправді немає, оскільки ОСОБА_3 вину не визнав, давав неправдиві пояснення, не назвав інших осіб, внаслідок чого вони уникнули відповідальності), стан здоров’я (хоча матеріали справи не містять відомостей про наявність хвороби), позитивну характеристику (хоча ОСОБА_3 раніше двічі судимий і на час постановлення вироку по чинній справі у відношенні нього мається інша кримінальна справа за обвинуваченням за ч.4 ст.296 КК України), а також скрутного матеріального стану і обіцянку підсудного у дебатах більше не ставати на злочинний шлях.
Крім того, суд взагалі не врахував, що підсудним вчинено тяжкий злочин проти власності, що він не працює, веде антигромадський спосіб життя, раніше неодноразово судимий за тяжкі злочини проти власності та громадського порядку і моральності, збитки потерпілому не відшкодував.
У запереченнях на апеляцію засуджений та його захисник просять її залишити без задоволення за безпідставністю наведених доводів.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляції, думку засудженого та його захисника про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_3 у визнаному судом обвинуваченні за обставин, викладених у вироку, підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами. Встановленим фактичним обставинам справи та зібраним доказам судом надано належну оцінку. Дії засудженого вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.
У цій частині вирок апелянтом не оспорюється.
Разом з тим, на підставі п.4 ч.1 ст.378 КПК України вирок районного суду підлягає скасуванню в частині неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.
На порушення вимог ст.65, ч.1 ст.75 КК України, суд не достатньо врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким, та зовсім не зважив на поведінку підсудного після його вчинення - відмову відшкодувати завдані збитки.
Крім того, ОСОБА_3, хоч і є не судимим, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, у тому числі і за корисливий (грабіж). Двічі звільнявся від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України, проте це не дало позитивних результатів щодо його виправлення.
Це свідчить про його схильність до продовження злочинної діяльності.
Не відповідає дійсності і висновок суду про щире каяття підсудного, тому як таке по справі відсутнє. ОСОБА_3 винним себе не визнав, тобто не виявив жаль з приводу злочину та осуду своєї поведінки.
Відсутні по справі і докази скоєння ним злочину внаслідок тяжкого матеріального стану, визнаного судом 1-ї інстанції, як пом’якшуючою покарання обставиною.
За вчинений злочин суд належно визначив вид та розмір покарання ОСОБА_3, зваживши на дані про його особу - позитивну характеристику, стан здоров’я.
Позбавлення волі строком на три роки колегія судів визнає необхідним покаранням для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Зазначені обставини вказують на підвищену суспільну небезпеку особи засудженого, тому він має відбувати призначене покарання у кримінально-виконавчій установі.
Враховуючи викладене, є помилковим висновок суду про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбуття покарання, з застосуванням ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст.365,366,378 КПК України, колегія суддів
з а с у д и л а:
Апеляцію помічника прокурора Казанківського р-ну Миколаївської області задовольнити.
Вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2010 року у відношенні ОСОБА_3 в частині звільнення засудженого від відбуття покарання з випробуванням - скасувати.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання засудженим рахувати з дня виконання вироку.
У відбуте покарання зарахувати строк утримання ОСОБА_3 під вартою в період з 3 вересня до 14 грудня 2010 року.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Миколаївської області протягом місяця з моменту його оголошення.
Головуючий
Судді: