СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
08 лютого 2007 року |
Справа № 2-13/13626-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Латиніна О.А.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
представник позивача: Рогачов Віктор Миколайович (повноваження перевірені), Директор,Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрестур";
представник відповідача: Савопуло Борис Миронович, довіреність № 02-14/2 від 09.01.07, Сімеїзська селищна рада;
третя особа: не з'явився, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 07 листопада 2006 року у справі № 2-13/13626-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур" (вул. Московська, 3, Алупка, Ялта, 98676)
до Сімеїзської селищної ради (вул. Радянська, 38, Сімеїз, 98680)
3-тя особа: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року у справі № 2-13/13626-2006А (суддя Жукова А.І.) задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур" до Сімеїзської селищної ради, 3-тя особа: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1про визнання недійсним рішення.
Визнано нечинним та скасовано рішення 49 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної радиНОМЕР_1
Не погодившись з постановою суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані посиланням на те, що місцевим господарським судом при прийнятті постанови були порушені норми матеріального та процесуального права. Так, за твердженнями апелянта, господарським судом Автономної Республіки Крим не правомірно застосовані статті 141, 149 Земельного кодексу України, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2007 року здійснена заміна суддів Заплава Л.М. та Лисенко В.А. на суддів Латиніна О.А. та Фенько Т.П.
В судове засідання суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, яка була належним чином сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2007 року та судовою повісткою, не з'явилась, направила на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду телеграму з проханням відкласти слухання справи. Однак, відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Враховуючи те, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, заявлене прохання було залишено без задоволення.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених з Фондом комунального майна Ялтинської міської ради 08 травня 2001 року, з виробничо-торговельним товариством з обмеженою відповідальністю „Кримміськпром” 07 червня 2001 року та додаткової угоди до нього від 01 листопада 2001 року, з Севастопольським заводом „Спектр” 14 серпня 2001 року, з відкритим акціонерним товариством „Алустон” 17 вересня 2001 року, а також з публічних торгів згідно свідоцтва, виданого першою Ялтинською державною нотаріальною конторою за реєстром № НОМЕР_2 від 14 липня 1999 року товариство з обмеженою відповідальністю "Експрестур" придбало будинки, спорудження й устаткування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур" на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” зареєстровано Комунальним підприємством „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” та підтверджено наявною у матеріалах справи довідкою Комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” від 05 лютого 2002 року № 232 „б”.
Крім того, відповідно до довідки Комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” від 04 квітня 2006 року № 5720 за товариством з обмеженою відповідальністю "Експрестур" зареєстровано право власності на літний будиночок літ „І” (№ 51).
Згідно із статтею 30 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, який діяв на момент виникнення права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур" на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою.
Відповідно до вказаної норми закону рішенням 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11 грудня 2001 року № 19 товариству з обмеженою відповідальністю "Експрестур" була надана у постійне користування земельна ділянка № 1 площею 4,7192 га - виробнича територія площадка в постійне користування й земельна ділянка площею 0,3496 га - пляжна зона в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років.
15 серпня 2006 року товариству з обмеженою відповідальністю "Експрестур" був виданий Державний акт серії ЯЯ № НОМЕР_3 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,7192 га, що розташована: АДРЕСА_2 для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Рішенням 49 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради НОМЕР_1 року був затверджений проект відведення земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 площею 0,0428 га для обслуговування спального будиночка (форма 6-зем., графа 69, у т.ч. 70) за адресою: АДРЕСА_2та передана суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1 в оренду терміном на 20 років земельна ділянка загальною площею 0,0428 га для обслуговування спального будиночку за адресою АДРЕСА_2
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрестур" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання нечинним вказаного рішення Сімеїзської селищної ради.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши позовні вимоги, вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11 грудня 2001 року № 19 товариству з обмеженою відповідальністю "Експрестур" була надана у постійне користування земельна ділянка № 1 площею 4,7192 га - виробнича територія площадка в постійне користування й земельна ділянка площею 0,3496 га - пляжна зона в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років.
Відповідно до пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно із рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-1/5375-2002 від 19 червня 2002 року, яке вступило в законну силу, Сімеїзська селищна рада була зобов'язана видати товариству з обмеженою відповідальністю "Експрестур" державний акт, який посвідчує право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2003 року у справі № 2-1/2697-2003, яка вступила в законну силу, Ялтинське міське управління земельних ресурсів було зобов'язано відати Сімеїзській селищній раді бланк державного акту на право постійного користування землею товариству з обмеженою відповідальністю "Експрестур".
На підставі вказаної постанови Севастопольського апеляційного господарського суду 15 серпня 2006 року товариству з обмеженою відповідальністю "Експрестур" був виданий Державний акт серії ЯЯ № НОМЕР_3 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,7192 га, що розташована: АДРЕСА_2 для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Отже, з наведеного вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Експрестур" є землекористувачем земельної ділянки площею 4,7192 га, що розташована: АДРЕСА_2 при цьому земельна ділянка загальною площею 0,0428 га, що була надана в оренду суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1 для обслуговування спального будиночку, входить до складу земельної ділянки, землекористувачем якою є товариство з обмеженою відповідальністю "Експрестур".
Стаття 116 Земельного кодексу України визначає підстави набуття права на землю, зокрема частиною 5 вказаної статті встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок вилучення земельних ділянок закріплений статтею 149 Земельного кодексу України, так частинами 1 та 2 вказаної статті передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Матеріали справи свідчать про те, що письмової згоди на вилучення земельної ділянки товариство з обмеженою відповідальністю "Експрестур" не надавало і рішення про вилучення земельної ділянки відповідною радою не виносилося.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що земельна ділянка суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1 була надана для обслуговування на базі відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” спального будиночка дерев'яного павільйону № 51 площею 24,5 кв.м. Однак, згідно із зведеним оціночним актом бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” за адресою: АДРЕСА_2, - планом будівель бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, оціночним актом НОМЕР_4 на земельній ділянці, наданій суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1, знаходиться будова літер „І” № 51 з каменю ракушечнік на бетонному стрічковому фундаменті, право власності на яку зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Експрестур", що підтверджується довідкою Комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” від 04 квітня 2006 року № 5720.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур".
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в постанові місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року у справі № 2-13/13626-2006А відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року у справі № 2-13/13626-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді О.А.Латинін
Т.П. Фенько