Р І Ш Е Н Н Я

                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

     02.03.2007 року                         Старосамбірський  

                 районний суд Львівської області

у складі: головуючої – судді Лойзик М.В.

                       при секретарі Телеп Н.М.

                       з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Сам-бір справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стяг-нення аліментів,

                        В С Т А Н О В И В:  

     16.03.2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду із цим позовом посилаючись на те, що з листопада 2002 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 Проживали разом у будинку її батьків до грудня 2003 року.

     01.01.2004 року вона народила сина ОСОБА_4, батьком якого є ОСОБА_5 Відповідач визна-вав себе батьком, обіцяв зареєструвати дитину, але обіцянки не виконав, тому вона змушена вимагати по суду визнати батьківство відповідача відносно сина ОСОБА_6, 01.01.2004 року народ-ження та стягнути аліменти у розмірі ј частини заробітку (дохо-ду) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.  

     В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги збіль-шила та просила крім визнання батьківства ОСОБА_3 відно-сно сина ОСОБА_6 та стягнення аліментів, зобов’язати відділ РАЦС Старосамбірського районного управління юстиції внести зміни в актовий запис № 11 від 05.05.2004 року, змінивши прізвище ди-тини на ОСОБА_3 і відповідно прізвище батька змінити також на ОСОБА_3,  та стягнути в її користь 599.63 гривні на відшкоду-

вання витрат, які понесла за п’ять поїздок до Головного бюро судово-медичної експертизи, що у місті Київ.

     Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що познайо-мившись із позивачкою у серпні 2002 року, час від часу приїздив до неї у село Боневичі, задля розваги вступав з нею у статеві зносини по 1 – 2 рази на місяць. Цей зв’язок тривав до грудня 2003 року. Але не впевнений, що є батьком народженої позивачкою 01.01.2004 року дитини, оскільки крім нього до неї приїздив її колишній чоловік. Так як по різних причинах п’ять разів не зміг поїхати в експертну установу, просив ще шостий раз призначити експертизу, яка розвіяла б його сумніви.    

     Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволен-ню, мотивуючи це слідуючим.  

     У відповідності зі ст.128 Сімейного кодексу України позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю дитини, а підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відпові-дно до Цивільного процесуального кодексу України.

     Судом встановлено, що із серпня 2002 по грудень 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах, внаслідок яких 01.01.2004 року у них народився син.  

    Цей факт підтверджується:

    - Поясненнями позивачки, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно яких ОСОБА_3 більше року проживав спільно із ОСОБА_2, вели спільне господарство. Він за-певняв, що розлучається з дружиною. ОСОБА_2В завагітніла, але довідавшись, що ОСОБА_3 не розлучився, хотіла зробити аборт, проте він умовив її залишити дитину. Коли дитина народи-лася, придбав візочок, привозив дитяче харчування, давав гроші.

     - Поясненнями ОСОБА_3 про те, що з серпня 2002 року ночував у домі позивачки, приносив продукти харчування, систе-матично – по 2 рази в місяць вступав з нею у статеві зносини, придбавав ліки для запобігання та переривання вагітності. Коли позивачка була на четвертому місяці вагітності до них приїхала його дружина та вчинила сварку. Він поїхав з дружиною та дочкою додому, але припинив зв’язок із позивачкою тільки коли вона була  вже 8 місяців вагітна.

     - Поясненнями свідка ОСОБА_10, (сестри відповідача), згі-дно яких у 2002 році ОСОБА_3 почав зустрічатися із позива-чкою, у зв’язку з чим посварився з дружиною та залишив сім’ю. Дружина ОСОБА_3 з дочкою їздила до позивачки щоб припинити цей аморальний зв’язок, але помирився відповідач із дружиною тільки 22.11 2003 року.  

     - Рішенням Старосамбірського районного суду від 09.03.2004 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_11 про розірвання шлюбу, яким встановлено, що ОСОБА_11 припинили подружні відносини у сер-пні 2002 року, а шлюб їх розірвано по причині проживання пози-вачки з іншим мужчиною, від якого народила дитину.

     - Свідоцтвом 1-СГ № 323398, виданим 02.02.2004 року викон-комом Добромильської міської ради Старосамбірського району на підставі актового запису № 11, згідно якого 01.01.2004 року ОСОБА_12 народила сина ОСОБА_13. Тобто запис про батька дитини проведено за прізвищем матері, а ім’я та по батькові записано за її вказівкою – ОСОБА_14.

      Наведені докази добуті у встановленому законом порядку, взаємно підтверджуються, є об’єктивними, тому у суду не виникає сумніву у їх достовірності.

      Як вбачається із пояснень ОСОБА_3, його заперечення проти позову не підтверджені жодним доказом, що спростовував би його батьківство, а ґрунтуються на вигаданих припущеннях про мо-жливість співжиття позивачки в час зачаття дитини з її колишнім чоловіком ОСОБА_11.  

     Проте неспроможність цих припущень спростовуються наведеним вище рішенням суду, матеріалами справи № 2-422/2004, обставинами цієї справи.

     До справи долучено також власноручно написану ОСОБА_3 заяву від 14.11.2006 року, (а.с.53), якою він визнав Мальчевсь-кого ОСОБА_6 своєю дитиною.  

     З метою встановлення походження народженого позивачкою 01.01.2004 року сина ОСОБА_11 Івана-Арсена суд 18.05.2005 року призначив по справі судово-генетичну експертизу, проведення якої було доручено експертам Головного бюро судово-медичної екс-пертизи.

     Проте ухвала суду двічі – 13.02.2006 року та 05.02.2007 ро-ку поверталася експертною установою без виконання (а.с.34,65), оскільки в експертну установу з’являлася тільки позивачка з ди-тиною, а ОСОБА_3 п’ять разів – 12.07.2005, 18.10.2005, 31.01.2006, 17.10.2006, 30.01.2007 року не прибував в експертну установу.

     ОСОБА_3 кожний раз належно повідомлявся про час і мі-сце проведення експертизи, про що свідчать відповідні листи та його заяви (а.с.25,30,33,40,50), але без поважних причин не з’я-влявся в експертну установу, у зв’язку з чим притягався до від-повідальності – піддавався штрафу постановами від 28.02.2006 та 15.11.2006 року, (а.с.42, 55).

     У зв’язку з ухиленням відповідача ОСОБА_3 від прове-дення судово-генетичної експертизи суд у відповідності з ч.2 ст.146 ЦПК України постановив ухвалу про його примусовий привід на проведення такої експертизи. Проте ОСОБА_3 24.01.2007 року дав начальнику органу, що зобов’язаний виконати привід роз-писку, що не може з’явитися на експертизу 30.01.2007 року із-за гіпертонічної хвороби, яка у нього проявилася якраз в день звер-нення ухвали суду про привід до виконання.

     На підтвердження хвороби ОСОБА_3 представив для огля-ду в судовому засіданні листок непрацездатності (оригінал) серії ААД № 900684, згідно якого лікувався від гіпертонічної хвороби з 24.01 по 10.02.2007 року.

     На переконання суду та обставина, що до лікувальної устано-ви ОСОБА_3 звернувся в день пред’явлення йому працівниками міліції ухвали суду про привід на експертизу; маючи постійну ро-боту не здав листок непрацездатності адміністрації свого підпри-ємства для оплати часу лікування, свідчить про використання ним хвороби, від якої згідно статистичних даних страждає після 40 років кожна четверта людина, у якості підстави ухилення від про-ведення експертизи в п’ятий раз.

     Таким чином, досліджені докази свідчать про те, що ОСОБА_3 майже два роки затягуючи розгляд справи, п’ять разів ухиля-вся від проведення судово-генетичної експертизи.

     У відповідності до ч.1 ст.146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам не обхід-них матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експер-тиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого екс-пертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

     Оскільки експертиза призначалася з метою встановити чи є ОСОБА_3 батьком народженого ОСОБА_2 01.01.2004 року сина ОСОБА_6 ОСОБА_2, а відповідач ухилявся від участі в експертизі, то у відповідності з вище наведеною право-вою нормою слід визнати факт батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6 ОСОБА_2.

      Таким чином, сукупністю досліджених судом доказів досто-вірно доведена вимога позивачки про визнання ОСОБА_3 ба-тьком ОСОБА_6 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що є підставою для зміни прізвища дитини та прізвища батька у акто-вому записі про народження.

      У відповідності зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а      ст.181 встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дити-ни (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, бать-ка і (або) у твердій грошовій сумі.

     При визначенні розміру аліментів суд враховує згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України: стан здоров’я та матеріальне ста-новище дитини і платника аліментів, наявність у нього інших ді-тей, непрацездатних дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення.  

     Із долучених до справи документів, (а.с.5) вбачається, що ОСОБА_2 розлучена, проживає з батьками, сама виховує і утримує двоє дітей, в тому числі сина ОСОБА_6; офіційних доходів не має, отже вправі вимагати аліменти на сина ОСОБА_15 від його батька ОСОБА_3 у розмірі ј частини заробіт-ку (доходу).

     ОСОБА_3 спроможний сплачувати аліменти на сина, ос-кільки має постійну, добре оплачувану роботу водія АТП.  

     У відповідності зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

     ОСОБА_2 долучила до справи документи, (квитки, до-відки), згідно з якими на поїздки до експертної установи для проведення експертизи нею витрачено 599.63 гривні. Отже цю суму, як судові витрати слід стягнути з ОСОБА_3 в користь позивачки.

     А тому, керуючись ст.10,11,146,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.128,180-183  Сімейного кодексу України, суд

                        В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити.

     Визнати громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, а проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 дім № 7 квартира 23 у місті Самбір Львівської області, ба-тьком народженого ОСОБА_2 01.01. 2004 року сина ОСОБА_16.  

     Відділу РАЦС Старосамбірського районного управління юстиції внести зміни в актовий запис № 11 від 05.05.2004 року по Добро-мильській міській раді Старосамбірського району, змінивши пріз-вище дитини за прізвищем батька ОСОБА_3 – ОСОБА_3.

     Стягувати із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_7 проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5 дім № 7 квар-тира 23 у місті Самбір Львівської області, аліменти в користь ОСОБА_2, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_8, на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у ро-змірі одної четвертої частини заробітку щомісячно, починаючи з 16.03.2005 року і до досягнення дитиною повноліття.  

     Допустити рішення до негайного виконання в межах суми пла-тежу за один місяць.

     ОСОБА_17 із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_18 599 (п’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень 63 копійки судових витрат.

     ОСОБА_17 ОСОБА_3 в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 7 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

     Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з часу його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Суддя