Єдиний унікальний номер 240/297/15-ц Номер провадження 22-ц/775/400/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Артемівськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Жарової Ю.І., суддів Халаджи О.В., Канурної О.Д.

при секретарі судового засідання Хоміч Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 25 червня 2015 року по цивільній справі за позовом прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах держави в особі відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИЛА:

До Олександрівського районного суду Донецької області звернувся прокурор Олександрівського району Донецької області в інтересах держави в особі відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.05.2015 року Олександрівським районним судом Донецької області затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором прокуратури Олександрівського району Пятун Н.М. та обвинуваченою ОСОБА_1, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначено покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн. та позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 25 червня 2015 р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням в сумі 53292 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись с рішенням суду першої інстанції відповідачі по справі - ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила рішення Олександрівського районного суду Донецької області скасувати, направити на новий розгляд в іншому складі суду. Вважає рішення суду незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до порушення її законних прав людини. Доводами апеляційної скарги наведено, що цивільну відповідальність вона повинна нести солідарно із ОСОБА_3, яка була директором ТОВ «Нова енергетична політика», та в задоволенні клопотання про залучення зазначеної особи до участі у справі в якості співвідповідача було неправомірно відмовлено судом; суд в порушення ст.. 77 ЦПК розглянув справу без участі відповідача, неправомірно визнавши неповажними причини її відсутності в судовому засіданні; суд допустив неповноту, вирішивши справу і не маючи доказів того, що шкода підприємству була відшкодована.

До судового засідання відповідач не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення на її адресу рекомендованих листів та телефонограм, надала суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі.

В судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що: в грудні 2012 року ( точна дата та час слідством не з'ясовані), знаходячись у приміщенні відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації, у службовому кабінеті, ОСОБА_1, яка на підставі розпорядження голови Олександрівської райдержадміністрації від 30.08.2011 року була призначеною начальником відділу освіти та посадовою особою і виконуючи організаційно-розпорядчі функції, діючи умисно, внесла завідомо неправдиві відомості в частині завищення норми трудовитрат та придбання обладнання в офіційний документ - акт №1 форми КБ-2В приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 на загальну суму 178504,90 грн. по договору підряду між відділом освіти та ТОВ «Нова енергетична політика» №61/12 від 05.12.2012 «По реконструкції системи опалення Петрівської ЗОШ Олександрівського району Донецької області», в якому поставила свій підпис і печатку, тим самим надаючи йому статус законного офіційного документа. Після чого, 29 березня 2013 видала в управління державної казначейської служби України в Олександрівському районі Донецької області вказаний офіційний документ - акт №1 форми КБ-2В, в який внесено завідомо неправдиві відомості, завищивши норми трудовитрат та придбання обладнання на загальну суму 53292 грн., що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №47 від 20.03.2015 та висновком судової фінансово-економічної експертизи №118 від 07.04.2015.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1, на протязі квітня-липня 2013 з бюджету було перераховано зайві кошти підприємству ТОВ «Нова енергетична політика» у сумі 53292 грн.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що обставини події злочину, доведеність провини відповідача по справі, підтверджуються обвинувальним вироком Олександрівського районного суду від 06.05.2015 року, яким засуджено ОСОБА_1 за ст.366 ч.1 КК України. Вирок суду набрав чинності 06.06.2015 року. Згідно вищевказаного вироку, ОСОБА_1 вину в скоєному визнавала повністю.

Як вбачається з вироку суду, саме в результаті злочинних дій ОСОБА_1 були незаконно перераховані зайві державні кошти підприємству ТОВ «Нова енергетична політика».

В ході розгляду кримінального провадження позов не заявлявся.

Згідно ч.7ст.128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вирок у кримінальній справі має преюдиційне значення у даній цивільній справі.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», суд, покладаючи на відповідача обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах держави в особі відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням у сумі 53292 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволення клопотань відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3, яка була директором ТОВ «Нова енергетична політика», та відкладення розгляду справи за заявою відповідача, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки вищевикладені клопотання були вирішені судом першої інстанції під час розгляду справи, та порушень процесуального закону судом допущено не було.

Довід апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції не було взято до уваги факт відшкодування шкоди підприємству, судовою колегією також не може бути прийнятий до уваги, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження факту відшкодування шкоди.

За вказаних обставин доводи відповідача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, відповідачем не надано.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

У відповідності із вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 25 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді