КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року (15:47) м. Київ 810/2558/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря: Касьянової О.В., представника позивача Долина Д.Є., представника відповідача Козолій І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни, до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 05.05.2015 № 652-23.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність винесення відповідачем щодо позивача податкової вимоги від 04.05.2015 № 652-23, відповідно до якої позивачу був нарахований податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями (земельний податок з юридичних осіб) на суму 3 990, 61 грн., що суперечить ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Представником відповідача у судового засідання було подано письмові заперечення проти позову від 10.08.2015 № 6742/10/10-07-10-18, відповідно до яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки виставлена Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкова вимога містить інформацію саме щодо основної заборгованості позивача зі сплати земельному податку з юридичних осіб. Крім того, відповідачем було зазначено, що у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку зобов'язань з земельного податку, станом на 10.08.2015 податкова заборгованості позивача зі сплати земельного податку становить 2 330, 49 грн. Також, відповідач стверджує, що позивачем не було проінформовано відповідача про запровадження тимчасової адміністрації.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе вирішити спір по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2014 виконавчою дирекцією гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних» від 20.11.2014 № 733, було винесено рішення № 123, про наступне:

- розпочати з 20.11.2014 процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27, м. Київ, Україна, 04119) з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації;

- запровадити тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 21 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року включно.

- призначити уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» повідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедур тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ждуса Юрія Микитовича.

В подальшому, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 128 від 24.11.2014, відповідно до якого з 24.11.2014 Славкіна Марина Анатоліївна була призначена уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Матеріалам справи встановлено, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення № 35 від 17.02.2015 про продовження здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» по 20.03.2015 року (включно).

Також, як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63, з 20.03.2015 було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» з відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб.

05.05.2015 Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була винесена податкова вимога № 652-23, відповідно до якої позивачу повідомлено про існування податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 3 990, 61 грн.

Вищевказана вимога була отримана позивачем 12.05.2015, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції в правому куті вимоги.

Не погодившись з даною податковою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач здійснює користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Бишівська, 10, що підтверджується відомостями про наявні земельні ділянки (Додаток 1 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної комунальної власності).

Згідно з п. 269.1 ст. 269 Розділу XIII Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.п. 285.1, 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Як вбачається з матеріалів справи, Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було направлено на адресу позивача податкову вимогу № 652-23 від 05.05.2015, відповідно до якої останньому був нарахований податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 3 990, 61 грн.

Існування станом на 05.05.2015 у позивача податкового боргу з земельного податку в сумі 3 990, 61 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку позивача.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Законодавець у п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановив, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що виставлена вимога про сплату суми податкового боргу в розмірі 3 990, 61 грн., суперечить положенням ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Пунктом 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч. 1 та ч. 4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Положеннями ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Згідно з 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Як вбачається з даних картки особового позивача по земельному податку з юридичних осіб, сума податкового боргу з земельного податку в сумі 3 990, 61 грн. утворилась як результат недоїмки щодо сплати позивачем відповідного податку за попередні періоди.

У зв'язку з цим, відповідачем було надіслано позивачу податкову вимогу № 652-23 від 05.05.2015 про сплату податкового боргу в сумі 3990, 61 грн.

Судом було досліджено вищевказану вимогу та встановлено, що сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з земельного податку становить 3 909, 61 грн., в тому числі: 3 909, 61 грн. - основний борг, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 0, 00 грн. - пені.

Таким чином, Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було здійснене нарахування позивачу виключно основної суми заборгованості зі сплати земельного податку, без застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Отже, віднесення позивачем податкового боргу зі сплати земельного податку в сумі 3 990, 61 грн. до неустойки, зокрема, пені, є помилковим та таким, що не підтверджене будь-якими доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни у зв'язку з їх недоведеністю.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 11.08.2015. Повний текст постанови складений та підписаний 14.08.2015.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дудін С.О.